Главная 
 Каталог 
 Софт 
 Информация 
 Прайсы 
 Рейтинг 
 Форум 
 Нормативы 
 Доска объявлений 
 Периодика 

ДБН
ДСТУ
ГОСТ
СНиП

Быстро и удобно
Добавить:
· объявление
· прайс-лист
· предприятие в каталог
Предложить:
· тендер
· аукцион
· пресс-релиз [vip]
· новость [vip]
· семинар [vip]
· конференцию [vip]

Пошук по сайту

Авторизація
Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Статьи


C-ПОРТАЛ

ДБН В.1.1-5-00. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина 2. Будинки і споруди на просідаючих грунтах)


Пользовательского поиска
  Документ в разделах
· ДБН (Державні будівельні норми України - Государственные строительные нормы)

скачать ДБН В.1.1-5-00. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина 2. Будинки і споруди на просідаючих грунтах)
скачать ДБН В.1.1-5-00. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина 2. Будинки і споруди на просідаючих грунтах) (часть 1)
скачать ДБН В.1.1-5-00. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина 2. Будинки і споруди на просідаючих грунтах) (часть 2)

  ДБН В.1.1-5-00. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (Частина 2. Будинки і споруди на просідаючих грунтах)


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
БУДИНКИ І СПОРУДИ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ                                        ТЕРИТОРІЯХ І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ
ДБН В.1.1-5-2000
Видання офіційне  
                               Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України
Київ 2000


ДБН B.1.1-5-2000    БУДИНКИ І СПОРУДИ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
                                   І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ
Частина І.     БУДИНКИ і СПОРУДИ НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Частина II.   БУДИНКИ і СПОРУДИ НА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ


Частина І                          НДІБК Держбуду України (д-р техн.наук
розроблена:                С.М.Клєпіков, кандидати техн.наук Г.М.Григор'єв,
І.В.Матвєєв - керівники теми, кандидати техн.наук І.М.Ткаченко, А.І.Кісіль, І.О.Розенфельд, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, Є.С.Маніскевич, О.М.Романов);
Донецьким ПромбудНДІпроектом Укрбуду (д-р техн. наук О.О.Петраков, кандидати техн.наук Ю.Л.Бучинський, Є.М.Баришпольський, Г.В.Афанасьєв, Г.Р.Розенвассер);
Донбасцивільпроектом Держбуду України (інже¬нери М.О.Травкін, В.Г.Решетов, Е.Л.Ємельянова, С.К.Савченко);
КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.І.Хорунжий);
ВНДМІ Російської Академії наук (кандидати техн.наук Р.А.Муллер, Г.О.Решетов, д-р техн.наук (В.М.Земисєв );
Інститутом проблем комплексного освоєння надр Російської Академії наук (д-р техн. наук М.А.Іофіс);
УкрНДМІ Національної Академії наук України (кандидати техн.наук І.Ф.Озеров, В.Р.Шнеєр, інженери
                             А.В. Шептенко, С.А.Свєтницький);
Донецькпроектом Держбуду України (інженери М.С.Ляшенко, О.О.Мамчиць, Л.В.Пономаренко);
Луганськцивільпроектом Держбуду України (інж. В.О.Целовальников);
Науково-проектним центром «Містобудівництво та архітектура» (д-р архітектури В.Ф.Макухін);
МакНДІ Міністерства вугільної промисловості України (канд. техн. наук О.І.Касилов, інженери Є.О.Яковенко, В.М.Кочерга);
Держбудом України (інженери А.Б.Крищук,              Л. Т. Красовський ).

Частина II              НДІБК Держбуду України (д-р техн. наук
розроблена :    С.М.Клєпіков, кандидати техн. наук І.В.Матвєєв,
Г.М.Григор'єв, - керівники теми, кандидати техн. наук І.М.Ткаченко, І.О.Розенфельд, A.I. Кісіль, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, інж. Д.Ю.Калінчук;
КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.П. Гудков, інж. В.А.Селезньов);
AT НДІБВ (інженер А.Ф.Заворотній);
Запоріжцивільпроектом Держбуду України (ін¬женери П.Л.Заглада, В.П.Нужний),
Держбудом України (інженери А.Б.Крищук, Л.Т.Красовський).
Внесені:                           Державним науково-дослідним інститутом будівельних       конструкцій (НДІБК) Держбуду України.
Підготовлені до               Управлінням промислової забудови, інженерної інфра-затвердження:                 структури та захисту територій Держбуду України.
Затверджені:                   наказом Держбуду України від 30.12.99 p. № 314 і вве¬дені в дію з 1 липня 2000 p.
З введенням в дію ДБН В. 1.1-5-2000 втрачають чинність на території України: СНиП 2.01.09-91 / Госстрой СССР; РСН 227-88 / Госстрой УССР; РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР; РСН 232-88 / Гос¬строй УССР; РСН 349-88 / Госстрой УССР.
Частини І і II видані окремими книжками.






















ЧАСТИНА ІІ

БУДИНКИ І СПОРУДИ
НА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ


ДБН .В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.1
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах Частина II. Будинки і споруди на просідаючих грунтах

ДБН В.1.1-5-2000 Частина II.                  На заміну СНиП 2.01.09-91 (в частині вимог до проектування на просідаю¬чих грунтах), РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР;
РСН 232-88 / Госстрой УССР;
РСН 349-88 / Госстрой УССР



Дані норми поширюються на проектування будинків і споруд, які зводяться на просідаючих грунтах, в тому числі в сейсмічних районах.
Вимоги даних норм не поширюються на проектування будинків і споруд, які бу¬дуються на територіях із зсувними явищами, а також на біогенних, насипних, намив¬них, набухаючих, закарстованих, алювіальних та інщих слабких грунтах.
Вимоги цих норми є обов'язковими для органів державного нагляду і управлін¬ня, контролю та експертизи, місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, юридичних і фізичних осіб, які здійснюють проектування та будівництво будинків і споруд на просідаючих грунтах.
Основні терміни, визначення і позначення деформацій основ будинків і споруд, які складені просідаючими грунтами, та перелік нормативних документів, на які є по¬силання в цих нормах, наведені в додатку 1.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах у сейсмічних ра¬йонах потрібно враховувати вимоги СНіП ІІ-7 і додатково вимоги даних норм.
1.2 При проектуванні будинків і споруд для зведення на просідаючих грунтах слід, як правило, застосовувати методи будівництва, що повністю або частково усува¬ють несприятливі дії деформацій просідання (прорізання товщ палями або глибокими фундаментами, ліквідацію властивостей просідання грунтів основи шляхом їх ущіль¬нення і закріплення тощо). Поряд з цим необхідно передбачати заходи захисту, які включають:
- раціональну забудову територій, що дозволяє надавати перевагу майданчикам із більш сприятливими умовами будівництва;
- вертикальне планування території, яка забудовується, для запобігання можли¬вого накопичення атмосферних і талих вод і забезпечення швидкого їх відведення і скид у каналізацію або за межі території, яка підлягає забудові;
- передбудівельну інженерну підготовку будівельних майданчиків, яка знижує або усуває нерівномірні деформації основи і враховує можливість зміни рельєфу міс¬цевості, рівня підземних вод тощо;
- комплексні (загальномайданчикові та внутрішньооб'єктні) водозахисні захо¬ди.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.2
За неможливості здійснення будівництва з допомогою методів, що повністю виключають вплив деформацій просідання на будинки та споруди, слід передбачати:
- конструктивні та архітектурно-планувальні заходи захисту, що забезпечують міцність і тривалу експлуатаційну придатність будинків і споруд і запобігають їх пошкодженню в процесі експлуатації;
- заходи, що забезпечують нормальну безаварійну експлуатацію зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж, ліфтів та іншого інженерного обладнання при прояві нерівномірних деформацій основи;
- заходи, що компенсують і ліквідують нерівномірне осідання і крени будинків і споруд з допомогою різних методів їх вирівнювання.
Виконання зазначених засобів захисту повинно забезпечувати необхідні експлуатаційні якості будинків і споруд у залежності від їх призначення і групи капітальності, а можливі відхилення не повинні перевищувати величин, регламентованих діючими нормами і стандартами, які допускаються за умовами експлуатації та усуваються при проведенні ремонтних робіт.
1.3 Проекти будинків і споруд, розроблені для звичайних грунтових умов будівництва, не можуть використовуватися для будівництва на просідаючих грунтах з неусунутою або з частково усунутою просадочністю без перевірки їх конструкцій розрахунком і переробки у відповідності з вимогами даних норм.
1.4 Принципово нові конструктивні вирішення будинків і споруд, а також способи підготовки їх основ і влаштування фундаментів на просідаючих грунтах можуть використовуватись у масовому будівництві тільки після позитивних результатів їх експериментальної перевірки в натурних умовах та апробування у практиці проектування, будівництва та експлуатації.
1.5 До складу проектної документації слід включати розділ "Технічна експлуатація будинків" (ТЕ), який передбачає попередження порушень експлуатаційної придатності об'єкта у період терміну його служби, а також забезпечення безперервної роботи інженерного обладнання.
Розділ ТЕ повинен містити паспорт об'єкта і вказівки щодо:
-прийняття в експлуатацію збудованого об'єкта, у тому числі проведення peгулярних оглядів несучих та огороджувальних конструкцій;
-систематичного контролю стану водонесучих внутрішніх та зовнішніх мереж і водомістких споруд;
-спостереження за вологістю грунтів основи у приміщеннях з "мокрими" технологічними процесами, а також у місцях вводів і випусків водонесучих комунікацій;
- виконання за необхідності робіт з виправлення кренів або нерівномірних осідань будинку або споруди і його ремонту.
До акту прийняття і передачі в експлуатацію завершеного будівництвом будинку чи споруди повинна додаватись виконавча геодезична зйомка відміток реперів на об'єкті та прилеглій до нього території забудови.
1.6 Паспорт на запроектований будинок або споруду додатково до встановлених основних показників повинен містити:
- опис конструктивної схеми об'єкта та прийнятих у проекті заходів захисту від просідань основи, а в сейсмічних районах - спільних заходів захисту від просідань і сейсміки;

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  С.З
- дані про величини і характер деформацій основи, на які розрахований і розроб¬лений проект (у сейсмічних районах - дані про розрахункові сейсмічні дії);
-  величини навантажень, на які розраховувались конструкції будинку чи споруди;
- вимоги до експлуатації об'єкта і вказівки щодо рекомендованих способів його вирівнювання, у випадку виникнення наднормативних нерівномірних осідань фунда¬ментів або кренів із зазначенням заходів щодо забезпечення експлуатаційних характе¬ристик технологічного обладнання;
- схему вертикального планування території забудови із зазначенням шляхів по¬верхневого відведення і скиду атмосферних і талих вод;
-  схему розміщення нерухомих реперів із зазначенням їх абсолютних відміток;
- схему зовнішніх і внутрішніх водонесучих мереж (водопроводу, каналізації та теплотрас) і місць розміщення запорних пристроїв на водоводах для швидкого від¬ключення окремих трас або їх ділянок при аварії;
- метод рекомендованого моніторингу із зазначенням параметрів, які підлягають контролю (осідань, кренів, відносних зміщень по горизонталі і вертикалі окремих ча¬стин споруди, наприклад, відсіків багатоповерхових будинків, елементів огорожі, кон¬структивних елементів та ін.).
1.7 Проекти будинків і споруд, призначених для будівництва на територіях, що характеризуються наявністю декількох несприятливих інженерно-геологічних та гір¬ничо-геологічних умов (просідання, підробка, сейсміка та ін.), слід розраховувати на дії деформаційних, силових, інерційних та інших факторів. При цьому враховувати дії та фактори слід в сполученнях згідно з вимогами цих норм, з використанням досві¬ду проектування та експлуатації в районі будівництва або в інших аналогічних за ін¬женерно-геологічними, гірничо-геологічними та сейсмічними умовами регіонах.
Вибір будівельного майданчика, захист території і способи влаштування фунда¬ментів повинні бути спрямовані на максимальне послаблення або виключення дії не¬сприятливих факторів.
2 ВИХІДНІ І РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ, КЛАСИФІКАЦІЯ    УМОВ БУДІВНИЦТВА
2.1 До складу вихідних даних, необхідних для вибору інженерних рішень при проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах, включаються:
- матеріали інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань на майданчи¬ку будівництва;
- архітектурно-планувальні вирішення будинку або споруди, що проектується;
- генплан ділянки будівництва;
- ситуаційний план району будівництва;
- схеми існуючих водонесучих комунікацій;
- відомості про можливі засоби будівництва і підготовки основ, що застосову¬ються в районі будівництва;
- дані про деформації існуючих будинків і споруд у районі забудови.
2.2 При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах, крім загально¬прийнятих вихідних даних для звичайних умов будівництва, які визначаються при природній вологості грунтів, згідно з якими визначаються їх сумісні деформації з ос¬новою (осідання S0 , нахили і0, різниця осідань суміжних фундаментів та деформації конструкцій) в залежності від розмірів та розташування локальних джерел можливого замочування грунтів основи з поверхні


ДБН В.1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.4
або при прогнозованому підйомі рівня підземних вод в межах території забудови, необхідно враховувати:
- значення питомої ваги грунту  при його насиченні водою до ступеня вологості Sr 0,8 та з урахуванням зваженої дії води, які використовуються відповідно у зонах локального замочування та підйому рівня підземних вод, що прогнозується;
- значення характеристик міцності грунтів - кута внутрішнього тертя  та питомого зчеплення с при Sr 0,8,  внаслідок чого знижуються розрахунковий та граничний опори грунтів основи фундаментів у зоні замочування;
- просадочність грунтів основи sl, яка визначається у діапазоні діючих сумарних напружень від власної ваги грунту і навантажень, які передаються системі фундаментів при їх замочуванні до Sr 0,8 ;
- початковий тиск просідання грунтів  рsl  при Sr 0,8 ;
- нерівномірну стисливість основи, додаткові відносну різницю осідань фундаментів та крен будинку або споруди isl ,p внаслідок нерівномірних просідань грунту ssl ,p  від сумарних напружень, що виникають при дії навантажень системи їх фундаментів та поблизу розташованих об'єктів;
- просідання поверхні основи  ssl ,g  від власної ваги грунту в межах товщі просідання Нsl на території забудови та спричинені нею додаткові викривлення (нахил земної поверхні іsl ,g, в межах розрахункової довжини криволінійної ділянки r, що діють на конструкції;
- відносні горизонтальні деформації розтягання або стиску поверхні грунтої товщі   u , спричинені просіданням від власної ваги грунту, які приводять до горизонтальних переміщень земної поверхні иsl в межах розрахункової довжини криволінійної ділянки r.
- додаткові осідання поверхні основи sd, спричинені деформаціями непросідаючих шарів грунту, якщо замочування призводить до зниження їх модулей деформації та додаткових кренів будинку або споруди.
Параметри деформування земної поверхні при просіданні грунтів, які подані на рисунку 1 для локальних майданчикового та точкового джерел замочування, розташованих біля поверхні землі, визначаються розрахунковим шляхом за даними інженерно-геологічних вишукувань згідно з додатком 2.
При використанні методів підготовки основи згідно з додатком 3 вказані параметри повинні бути відповідним чином відкориговані з урахуванням застосованого способу ліквідації властивостей просідання грунтів.
2.3 При проектуванні будинків і споруд на просідаючих грунтах слід виходити з принципової розрахункової схеми просідаючої основи, яка включає зони просідання:    верхню hsl ,p (від зовнішнього навантаження), нижню hsl ,g  (від власної ваги грунту) та розрахункову довжину криволінійної ділянки r просідання земної поверхні від власної ваги грунту (рисунок 2).
У більшості випадків зони hsl ,p  і hsl ,g зливаються, і в результаті по всій глибині товщі виникає зона деформування, у якій діючі напруження

   ,
де z ,zp , zg , psl  - вертикальні напруження відповідно: сумарне, від зовніш¬нього навантаження і від власної ваги грунтів; початковий тиск просідання.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  С.5

А - майданчикове джерело замочування; Б - точкове джерело замочування; а - попе¬речний розріз зони зволоження; б - крива просідання поверхні грунту; в - криві горизон¬тальних переміщень поверхні грунту; 1 - положення земної поверхні; 2 - площа замочу¬вання; 3 - нижня межа розтікання води; Bw  - ширина площі, що замочується; bw  - шири¬на горизонтальної ділянки просідання;  - кут розтікання води; Нsl - товща просідання; r - розрахункова довжина криволінійної ділянки просідання від власної ваги грунту;  isl , g  - нахил земної поверхні;  b— ширина зони розтікання води; иsl - горизонтальні пере¬міщення земної поверхні.
Рисунок 1 - Характер розвитку деформацій земної поверхні у межах воронки просідання
2.4 В залежності від розташування фундаментів у плані будинку чи споруди слід враховувати їх можливий взаємний вплив на формування глибини деформівної зони основи від навантажень, що розподіляються (довантаження основи), величина якої визначається відстанню між фундаментами та їх розмірами, інтенсивністю тиску під їх підошвами, стисливістю та розподільною здатністю грунтової товщі.
2.5 При розташуванні фундаментів будинку чи споруди на великих відстанях один від одного, коли взаємний вплив фундаментів не істотний, розрахункова схема основи приймається відповідно до рисунку 2.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.6
                                                              
d - глибина закладання фундаменту; Нsl - глибина товщі просідання; hsl , p  - верхня зона просідання грунту від зовнішнього навантаження; hsl ,g - нижня зона просідання грунту від власної ваги; zp,0 - вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на рівні підошви фундаменту; zg ,d - вертикальні напруження від власної ваги грунту на рівні закладання підошви фундаменту; 1 - розподілення вертикальних напружен від власної ваги грунту за глибиною; 2 - розподілення сумарних вертикальних напружень від власної ваги грунту та зовнішнього навантаження z = zp + zg ; 3 – зміна з глибиною початкового тиску просідання рsl ; r - розрахункова довжина криволінійної ділянки просідання поверхні товщі від власної ваги.
Рисунок 2 - Схема основи (принципова) для розрахунку просідан¬ня під окремо розташованим фундаментом
2.6 При близькому розташуванні стрічкових, стовпчастих, плитних та інших фундаментів будинку чи споруди, незалежно від конструктивної схеми, слід враховувати їх взаємний вплив (взаємне довантаження), який викликає під ними збільшені інтенсивності напружень і відповідно глибини зони просідання від зовнішнього навантаження на величину Δhsl ,p (рисунок 3, а), що може привести до зливання зон hsl , p  и  hsl , g .
При фундаментах будинків і споруд у виді суцільної фундаментної плити, системи перехресних стрічок та ін., які працюють як єдина фундаментна конструкція, розрахункова схема основи під ними характеризується, як правило, накладанням зони просідання від зовнішнього навантаження hsl , p  на  зону  просідання від власної ваги грунту   hsl ,g у відповідності зі схемою на рисунку 3, б.

ДБН B.I.1-5-2000 Ч.ІІ  С.7

d, Hsl , hsl , p , hsl , g , 1, 2, 3 - позначення аналогічні рисунку 2; Δhsl ,p - додаткова гли¬бина верхньої зони просідання від привантаження сусідніми фундаментами; 4 - розподіл сумарних вертикальних напружень від зовнішнього навантаження з ура¬хуванням довантаження фундаментом Ф-2;  5, 6 - те саме з урахуванням дованта¬ження фундаментами Ф-1 і Ф-3; 7 - те саме з урахуванням довантаження фунда¬ментом Ф-2.
Рисунок 3 — Схема основи (принципова) для розрахунку просідання:
           а - з урахуванням взаємного впливу системи фундаментів;
           б - при суцільній зоні передачі зовнішнього навантаження (плита)
2.7 Проектування і розрахунок будинків і споруд за деформаціями та міцністю потрібно виконувати як для звичайних умов будівництва при природній вологості грунтів основи, а також при їх замочуванні з урахуванням просідання основи від на¬вантаження будівлі ssl ,p , її крену іsl ,p ,у верхній зонї та одночасно з урахуванням просідання ssl ,g , деформації нахилу іsl ,g  і горизонтальних переміщень земної поверхні usl основи, які виникають при просіданні грунтів від власної ваги в межах товщі просідання Hsl .
      
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.8

При цьому проектування і розрахунок будинків і споруд повинні виконуватись за умови
,
   де S=S0+Sp+Sg - розрахункова величина сумарної деформації будівлі сумісно з основою в реальних інженерно-геологічних умовах в залежності від:
S0 — величина сумісних деформацій для грунтів природної вологості;
Sp - величина додаткових сумісних деформацій з урахуванням складу та об'єму підготовчих інженерних заходів на майданчику об'єкта щодо повного або часткового усунення властивостей просідання  грунтів  основи  у  верхній зоні просідання hsl ,p  від зовнішнього навантаження;
Sg - величина додаткових сумісних деформацій з урахуванням параметрів викривлення земної поверхні внаслідок просідання грунтів основи від власної ваги;
Su та S'u - значення граничних сумісних деформацій в залежності від конструктивної системи будинку або споруди відповідно для випадків, коли конструкції об'єкта не розраховані або розраховані на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою, визначаються за таблицею 5 додатка 3.
Для будинків жорсткої конструктивної схеми компоненти сумісних деформацій просідання зображені на рисунку 4.                                
2.8 Проектування конструкцій будинків і споруд на просідаючих грунтах необхідно здійснювати з урахуванням ступеня підготовки основ за рекомендованими технічними рішеннями, при застосуванні яких умови складності будівництва підрозділяються на групи:
- на майданчику об'єкта (1 група) - у залежності від складу та обсягу виконаних підготовчих інженерних заходів стосовно повного або часткового усунення властивостей просідання грунтів від зовнішнього навантаження у верхній зоні основи hsl ,p (таблиця 1);
                                                              Таблиця 1  
Групи складності умов будівництва на майда¬нчику об'єкта    Просідання грунтів ssl , p
від зовнішнього наван¬таження у верхній зоні основи   hsl , p    Деформації будинку або споруди сумісно з основою від зовнішнього наванта¬ження, S0+Sp
1-А (важкі)    не усунена    S0+Sp>S'u
1-Б (середні)    усунена частково    S'u  S0+SP > Su
1-В (легкі)    усунена повністю    S0 + Sp  Su
Примітка.    S0 + Sp   містить відносну різницю осідань  s0   і  просідань ssl , p суміжних фундаментів, відстань між якими l, Δs/l =Δ(s0+ssl , p)/l ;  крен будинку i =і0+іsl ,p ; се¬реднє (максимальне) осідання та просідання  .



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.9
Нsl , r - позначення аналогічні рисунку 2;  Нбуд  і  L - висота і довжина будинку;    ssl , g   и  i sl , g, - просідання і нахил поверхні основи під будинком від власної ваги грун¬тів; u - горизонтальне переміщення будинку, що спричинене горизонтальними пере¬міщеннями основи usl при просіданні від власної ваги грунтів;  ssl , p  і  isl , p, - просідан¬ня і крен будинку  від  навантажень системи фундаментів;  i = isl , g + isl , p  - крен будинку від просідання основи; 1,2,3- розташування будинку у вертикальній площині відпо¬відно: при природній вологості грунтів, при врахуванні тільки просідання від власної ваги грунтів та при врахуванні просідання від власної ваги грунтів і навантажень від будинку; 4 - верхня межа зони замочування товщі просідання із локального джерела під кутом розтікання води β.
Рисунок 4 - Компоненти сумісних деформацій просідання
основи і будинку при локальному замочуванні основи                      з лінійного джерела біля поверхні землі
- на території забудови (2 група) - залежно від величин можливого викривлен¬ня (нахилу) та відносних горизонтальних деформацій поверхні основи при просіданні грунтів товщі від власної ваги з урахуванням вжитих геотехнічних заходів щодо усу¬нення їх властивостей просідання у межах товщі просідання Нsl (таблиця 2).


ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.10
Таблиця 2
Групи складності умов будівництва на території забудови    Деформації будинку чи споруди сумісно з основою
S0 +Sg
при просіданні грунтів від власної ваги  ssl , g
2-A (важкі)    S0 +Sg > S'u
2-Б (середні)    S'u  S0 +Sg > Su
2-В (легкі)    S0 +Sg  Su
Примітка. S0 +Sg  містить відносну різницю осідань s0  і просідань ssl , g суміжних фун¬даментів, відстань між якими l,  Δs/l = Δ(s0 + ssl , g ) / l ;  крен будинку і = i0 + isl , g  ; середнє (максимальне) осідання та просідання  .

2.9 Основи будинків і споруд групи складності умов будівництва 1-А характеризуються можливістю проявлення повного (максимального) просідання їх грунтів під усім будинком або його частиною при замочуванні зверху або при підйомі рівня підземних вод (РПВ) під впливом зовнішнього навантаження.
Утворення локальних зон замочування у плані будинку або споруди (у місцях вводів і випусків водонесучих та теплових мереж, при аварійних витіканнях, у приміщеннях з "мокрим" технологічним процесом та ін.) викликає нерівномірність осідань фундаментів окремих частин будинку чи споруди, яка, як правило, перевищує граничні значення для об'єкта, що проектується.
Основи групи 1-Б характеризуються можливим проявленням часткового нерівномірного просідання їх грунтів при замочуванні під впливом зовнішнього навантаження у шарі грунту з неусунутою просадочністю.
Основи групи 1-В характеризуються відсутністю можливих просідань грунтів від зовнішнього навантаження у будь-якій частині основи під будинком чи спорудою.
2.10 Території з групою складності умов будівництва 2-А характеризуються сполученням параметрів викривлення основи у зоні просідання від власної ваги грунтів, за яких величини деформацій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення.
Будівництво на територіях цієї групи складності допускається за наявності висновку спеціалізованої організації, який містить рекомендації щодо вибору інженерних вирішень для забезпечення надійної експлуатації будинків і споруд або відновлення їх експлуатаційної придатності у випадку виникнення недопустимих деформацій.
2.11 Території з групою складності умов будівництва 2-Б характеризуються сполученням параметрів викривлення основи у зоні просідання від власної ваги грунтів, за яких величини деформацій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення для об'єктів, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи.
Проектування будинків та споруд повинно здійснюватися з урахуванням можливості прояву та усунення наднормативних кренів, які перевищують граничні значення для конструкцій будинку чи споруди та наявного у ньому інженерного обладнання (ліфтів, підйомників, високоточного технологічного обладнання тощо).

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.ll
2.12 Території з групою складності 2-В характеризуються величинами викрив¬лення земної поверхні у зоні просідання від власної ваги грунтів, за яких величини деформацій будівлі сумісно з основою не перевищують граничних значень для конcтрукцій цивільних та промислових будинків та споруд, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи.
2.13 Розробка проектів для будівництва на просідаючих грунтах, де відсутнє просідання від власної ваги грунтів, при повному усуненні властивостей просідання у верхній зоні основи hsl , p ( група складності умов будівництва 1-В) виконується як для звичайних умов будівництва.


3   ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ З ПРОСІДАЮЧИМИ ГРУНТАМИ

3.1 Майданчики, призначені під забудову, слід розташовувати переважно поза водорозділами на ділянках з мінімальною глибиною товщ просідання або за наявності грунтів, властивості просідання яких ліквідовані повністю або частково природними або штучними замочуваннями. Необхідно використовувати також ділянки, де товща просідання підстелюється малостисливими грунтами, що дозволяють застосовувати фундаменти глибокого закладання, у тому числі пальові.
  3.2 Компоновка генеральних планів забудови повинна передбачати максимальне збереження природних умов стоку поверхневих вод. Розміщення будинків і споруд, які перегороджують відведення поверхневих вод, не допускається.
3.3 У випадках рельєфу місцевості у вигляді крутих схилів планування терито¬рії, що забудовується, повинне здійснюватися терасами. Відведення води з терас слід виконувати по кюветах, влаштованих у основі відкосів, а також по бистрині.
3.4 У випадках, коли за умовами забудови планується будівництво на крутих схилах, складених просідаючими грунтами (з падінням шарів у бік схилу), необхідно враховувати, що у них можуть розвиватися суфозійно-просідні процеси з утворенням зсувів - потоків:
- під час проведення будівельних робіт на раніше обводнених (у тому числі час¬тково забудованих) схилах, коли підрізання схилу, його перевантаження відвалами порід або виймання котлованів нижче рівня підземних вод викликають витікання у котловани обводненого лесового грунту, що може супроводжуватись розвитком суфозійно-просідного зсуву на всій території забудови;
- у період експлуатації будинків, споруд і мереж із супутнім обводненням грун¬тів внаслідок витікання у грунт технологічних рідин і води з водонесучих мереж, три¬валих злив, аварій водомістких споруд та водоймищ тощо.
Розвитку і активізації суфозійно-просідного зсуву можуть сприяти вібраційно-динамічні впливи від будівельних машин, транспорту, що рухається, технологічного обладнання та ін.
3.5 Проектування інженерних заходів щодо запобігання розвитку зсувних проце¬сів на таких, що будуть забудовуватися, або на забудованих крутих схилах, які скла¬дені просідаючими грунтами, необхідно виконувати у відповідності з вказівками ДБН В.1.1-3.

ДБН B.I. 1-5-2000 Ч.ІІ C.12
3.6 Будинки і споруди з мокрим технологічним процесом повинні, як правило, розташовуватись у понижених частинах території, яка забудовується. На ділянках з високим розташуванням рівня підземних вод, а також на ділянках із дренуючим і грунтовим шаром, який підстелює товщу просідання, зазначені будинки і споруди слід розташовувати на відстані від інших будинків і споруд, яка дорівнює:
- на грунтових товщах, де відсутнє просідання від власної ваги, а також коли вона має місце, та за наявності водопроникних грунтів, що підстелюють товщу просідання, - не менше 1,5 товщини шару просідання;
- на грунтових товщах, де можливе просідання від власної ваги, за наявності водонепроникних підстелюючих грунтів - не менше 3-кратної товщини шару просідання (але не більше 40 м).
3.7 Прокладання автомобільних шляхів та залізничних колій по території, яка забудовується, має виконуватися, як правило, без влаштування насипів. У випадках, коли влаштування насипів за умовами трасування шляхів не може бути виключене, їх бровки необхідно розташовувати на відстанях від будинків і споруд не менше полуторної; товщини шару просідання при забезпеченні швидкого та безперешкодного відведення всіх видів поверхневих вод. При цьому, як правило, слід не допускати переходу просідаючих грунтів в гіршу категорію.
3.8 Розміщення будинків і споруд біля бровок терас, балок, ярів або штучних виїмок, а також біля каналів та водоймищ у зоні, що дорівнює 5-кратній товщині шару просідання, не допускається. Будівництво у цій зоні може бути дозволено тільки через 2 роки після встановлення у каналах та водоймищах проектного рівня води.
3.9 За грунтових умов, де відсутнє просідання від власної ваги грунту, а також на майданчиках із групою складності умов будівництва І-В відстані від постійних джерел замочування до будинків і споруд можуть прийматися такими, як для звичайних грунтових умов.
3.10 При розробці проектів забудови територій нових житлових мікрорайонів, кварталів, промислових підприємств, промислових вузлів та ін. слід передбачати комплексні водозахисні заходи для запобігання чи зниження імовірності замочування грунтів основи будинків чи споруд і контролю за станом водонесучих мереж, водонаповнених споруд та споруд із мокрим технологічним процесом з можливістю їх огляду і ремонту згідно з додатком 3.
3.11 При розробці проектів перспективної забудови нових майданчиків, кварталів, мікрорайонів з метою максимального зниження вартості будівництва слід передбачати передбудівельну підготовку територій, складених товщами просідання, шляхом усунення властивостей просідання грунтів у межах потужності товщі попереднім замочуванням, у тому числі глибинними вибухами. Якщо до початку будівництва не досягнуто повної стабілізації осідання основи, розрахунок і проектування будинків і споруд повинні виконуватись, як на частково консолідованих водонасичених грунтах підвищеної стисливості (додаток 3).

ДБН В.1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.I3
4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД
Загальні вказівки

4.1 При можливому замочуванні просідаючих грунтів основи із зовнішніх дже¬рел або прогнозованому підйомі рівня підземних вод проектування будинків і споруд необхідно виконувати на основі одного із способів будівництва у відповідності зі СНіП 2.02.01, який включає: повне усунення властивостей просідання грунтів, прорізку товщі просідання різними способами з метою передачі навантажень від будинків і споруд на підстелюючі непросідаючі грунтові шари або комплекс захисних заходів, які складаються з підготовки основи, водозахисних заходів і конструктивного захисту (додаток 3).
При проектуванні будинків і споруд на основі застосування комплексу захисних заходів слід додатково до способів будівництва, зазначених СНіП 2.02.01, передбача¬ти:
- інженерні заходи для вирівнювання будинку (відсіку) чи споруди у цілому або регулювання самонесучих ліфтових шахт у випадках виникнення недопустимих (над¬нормативних) осідань і кренів (додаток 4);
- правила, що регламентують вимоги до експлуатації будинку чи споруди з ура¬хуванням його оснащення водонесучими і тепловими мережами, наявності "мокрого" технологічного процесу, розташування водомістких споруд або інших об'єктів з "мокрим" технологічним процесом, рівня підземних вод і тенденції до його зміни.
4.2 Проектування і прив'язка будинків і споруд на основі комплексу заходів по¬винні виконуватись у випадках, коли використання інших способів будівництва (4.1) не може бути здійснене з технічних або економічних міркувань.
4.3 При проектуванні на основі комплексу заходів необхідно враховувати мож¬ливість прояву деформацій:
-максимального просідання основи на майданчику об'єкта будівництва, визна¬ченого для найнесприятливіших умов, тобто при інтенсивному замочуванні грунтів на всю глибину товщі просідання;
-середнього просідання будинку або споруди, обчисленого як середньозважене значення абсолютних максимальних можливих чи розрахункових просідань окремих фундаментів з урахуванням їх площі і кількості;
- різниці просідань, віднесеної до окремих фундаментів, які з'єднані з надфун-даментною конструкцією, і викликаної різними навантаженнями на фундаменти, не¬однорідністю грунтів основи і характером їх зволоження при найбільш несприятли¬вому розташуванні зволоженої зони по відношенню до фундаментів, що розглядають¬ся;
- крену будинку або споруди, який проявляється при нерівномірному замочу¬ванні просідаючих грунтів в основі з локальних джерел або при нерівномірному під¬йомі рівня підземних вод і визначається як відношення різниці просідань крайніх фундаментів до відстані між ними.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.14
Вимоги до вибору проектних вирішень

4.4 Будинки і споруди, що проектуються на основі комплексу заходів, залежно від їх призначення та умов роботи, конструюються за жорсткою, піддатливою або комбінованою конструктивними схемами. У залежності від прийнятої схеми визначається характер і склад конструктивних заходів захисту.
Проектування за жорсткою конструктивною схемою передбачає об'єднання несучих елементів будинку в єдину просторову систему і виключення можливості взаємного переміщення окремих елементів несучих конструкцій при деформаціях основи за рахунок:                                                            
- надання будинку (відсіку) або споруді прямокутної у плані конфігурації нормування відстаней між внутрішніми поздовжніми і поперечними стінами, обмеження розмірів лоджій (6.15), еркерів та інших виступних частин будинку (відсіку);
- розрізання будинків або споруд з допомогою деформаційних швів на окремі відсіки;
-  підсилення окремих елементів несучих конструкцій та зв'язків між ними;
- влаштування по периметру стін безкаркасних будинків залізобетонних чи армокам'яних поверхових поясів;
- влаштування горизонтальних діафрагм із збірних залізобетонних елементів перекриттів і покриття;                                                  
- підсилення фундаментно-підвальної частини будинків або споруд шляхом влаштування фундаментів у вигляді суцільних плит, перехресних балок, балок-стінок тощо.
Проектування за піддатливою конструктивною схемою передбачає можливість самостійного пристосування несучих конструкцій (без появи у них додаткових зусиль до нерівномірних деформацій основи за рахунок:                           І
- введення шарнірних і піддатливих зв'язків між елементами несучих та огороджувальних конструкцій;
- зниження жорсткості несучих конструкцій ;
- введення гнучких вставок та компенсаційних пристроїв;
- збільшення зазорів між сусідніми конструкціями;
- заповнення  частини  швів  між  плитами перекриттів і покриття пружними герметиками.                                                         |
Застосування наведених вище заходів має здійснюватись з таким розрахунком щоб забезпечувались:
- достатня площа спирання елементів конструкцій при деформаціях основи;
- водонепроникність стиків між окремими елементами конструкцій, які взаємно переміщуються;
- експлуатаційна надійність і працездатність елементів конструкцій при деформаціях основи.
Проектування за комбінованою конструктивною схемою повинне передбачити сполучення жорсткої і піддатливої систем із застосуванням різних конструктивних схем підземної і наземної частин будинків і споруд у їх поздовжніх і поперечних конструкціях.
4.5 Вибір конструктивного рішення підземної частини будинку або споруди слід виконувати на основі техніко-економічного порівняння можливих варіантів з урахуванням конкретних інженерно-геологічних умов майданчика будівництва,  
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.I5
наявності матеріально-виробничої бази та необхідності виключення (або зменшення) мо¬жливих нерівномірних деформацій основи, які можуть викликати утворення неприпу¬стимих тріщин у конструкціях наземної частини об'єкта.
4.6 При проектуванні будинків і споруд на територіях з групами складності умов будівництва 2-А, 2-Б та 2-В на основі комплексу заходів, а також на висячих палях при можливості прояву нерівномірних осідань внаслідок впливу негативного тер¬тя по боковій поверхні паль під частиною будинку чи споруди слід надавати перевагу будинкам і спорудам простої конфігурації в плані, яка допускає їх розрізання дефор¬маційними швами на незалежно працюючі частини (відсіки). Висоту частин будинку (відсіків) слід приймати однаковою, а довжину - за розрахунком у залежності від кон¬структивної та архітектурно-планувальної схеми будинку, розрахункових величин де¬формацій земної поверхні і технологічних вимог.
4.7 Деформаційні шви між відсіками повинні забезпечувати компенсацію гори¬зонтальних деформацій основи і вільний нахил чи поворот відсіку при нерівномірних деформаціях основи. Ширина деформаційного шва визначається розрахунком у зале¬жності від висоти та довжини відсіку, особливостей грунтових умов.
Деформаційні шви повинні розділяти суміжні відсіки будинків і споруд по всій висоті, включаючи покрівлю і фундаменти.
Закладання деформаційного шва між фундаментами, стінами, елементами пере¬криттів, покриття, а також інших конструкцій суміжних відсіків слід здійснювати так, щоб не створювалось перешкод для незалежних переміщень відсіків.
При проектуванні будинків і споруд на палях-стояках або при повному усуненні властивостей просідання грунтів основи розрізання на відсіки повинне виконуватися за нормативними вимогами до кроку температурних швів, при цьому висота будинків у межах відсіку не регламентується.
4.8 Фундаменти під парні несучі стіни та парні колони каркасних будинків у зоні деформаційних швів влаштовуються роздільними. З метою зменшення ширини деформаційного шва у безкаркасних будинках допускається влаштування переривчас¬тих фундаментів типу ''гребінки". При цьому ширина деформаційного шва повинна забезпечувати вільний зустрічний нахил суміжних конструкцій без їх зіткнення і за¬микання шва.
4.9 У випадках, коли конструктивними заходами захисту та інженерної підго¬товки основи не виключаються неприпустимі деформації конструкцій і крени будин¬ків та споруд при нерівномірних осіданнях їх фундаментів, проектування повинно ви¬конуватись із вжиттям заходів, що компенсують нерівномірне осідання та ліквідують крени будинків і споруд шляхом їх вирівнювання у процесі експлуатації (додаток 4).
Обсяг конструктивних та інших заходів, доцільність застосування вирівнювання визначаються на основі техніко-економічного порівняння всіх можливих варіантів влаштування фундаментів і способів захисту будинків і споруд.
4.10 Шахти вантажопасажирських ліфтів повинні проектуватися з урахуванням необхідності їх вирівнювання при можливих наднормативних нахилах, викликаних деформаціями осідання земної поверхні. У випадках, коли розрахункові відхилення стін ліфтових шахт у вертикальній площині перевищують допустимі значення, вста¬новлені державними стандартами, у проектах слід передбачати можливість регулю¬вання положення ліфтової шахти по вертикалі.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.I6
4.11 Споруди (естакади, етажерки, тунелі, галереї, ємкості та прибудови), які примикають до будинків, слід відділяти деформаційними швами. Проектування вхідних ганків до будинків повинно виконуватись у виді:
а) консольних конструкцій, жорстко з'єднаних з основними фундаментами або наземними конструкціями будинку;
б) конструкцій, відокремлених деформаційними швами від основного будинку;
Проектування прибудов і вхідних ганків у виді конструкцій, що спираються на грунт і не відокремлюються деформаційними швами від конструкцій основного будинку, не допускається.
4.12 При проектуванні фундаментів під технологічне обладнання залежіно від його типу, призначення і технологічних вимог до експлуатації слід передбачати і спеціальні заходи захисту.
Основні вимоги до розрахунків
4.13 Конструкції будинків і споруд повинні задовольняти вимоги розрахунку за двома групами граничних станів:
- перша - за втратою несучої спроможності або повної непридатності до експлуатації (передаварійний або аварійний стан);
- друга - за деформаціями або непридатністю до нормальної експлуатації (порушення умов перебування людей, умов роботи технологічного обладнання)
При цьому необхідно враховувати деформації основи від навантажень, які передаються будинком або спорудою при природній вологості грунтів, а також деформації просідання грунтів та додаткові деформації непросідаючих грунтів основи на майданчику об'єкта та від власної ваги грунту в межах території забудови, які виникають внаслідок зміни фізико-механічних властивостей грунтів при їх замочувані.
Розрахунок за обома групами граничних станів слід виконувати з урахуванням вимог чинних нормативних документів; установлених у результаті експериментальних досліджень залежностей між навантаженнями і переміщеннями елементів, вузлів перерізів; деформаційних дій і переміщень будинків і споруд по площині контакту з грунтовою основою, пальовим полем, закріпленим масивом. При застосуванні висячих паль, які прорізують просадочну товщу, також необхідний розрахунок за деформаціями.
Перевагу слід віддавати нелінійним методам розрахунків з використанням і обмеженням критеріїв міцності та обмежень по деформаціях, перевірених натурними випробуваннями та обстеженнями будинків і споруд у складних умовах будівництва.
4.14 У випадках, обгрунтованих умовами роботи та експлуатації конструкцій, допускається виконувати розрахунок будинків і споруд на дії просідання за граничними станами першої групи з використанням деформаційних критеріїв у формі обмеження нелінійних деформацій і переміщень для окремих перерізів або елементів, а також для будинку або споруди в цілому.
4.15 Розрахунок конструкцій на особливі сполучення навантажень, що складаються з постійних, тривалих, короткочасних та дій від просідання, слід виконувати з врахуванням дії різних комбінацій деформацій земної поверхні.
Розрахунки конструкцій як за першою, так і за другою групами граничних станів повинні виконуватися з урахуванням найбільш несприятливих комбінацій дій згідно з додатком 2.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч. II  C.I7
4.16 Зусилля і переміщення у конструкціях будинків та споруд від дій просідання необхідно визначати:  
- при можливому просіданні від власної ваги грунту ssl , g  0,3 м на одночасну дію вертикальних і горизонтальних переміщень з урахуванням нерівномірної стисли¬вості основи внаслідок просідання у зоні  hsl , p .
- при можливому просіданні від власної  ваги  грунту   ssl ,g< 0,3 м  на  дію верти¬кальних переміщень основи з урахуванням нерівномірної стисливості основи внаслі¬док просідання у верхній зоні hsl , p , а горизонтальні переміщення основи допускаєть¬ся не враховувати.
При визначенні зусиль і переміщень у конструкціях будинків і споруд від спі¬льної дії просідань і підробок, а також просідань і сейсміки необхідно:
- на підроблюваних територіях з основами, складеними просідаючими грун¬тами, зусилля визначати від дії підробки та неусунутої частини просідання, приймаю¬чи при цьому як розрахункові сумарні зусилля від обох видів дій;
- у тому ж випадку допускається для будинків і споруд II та III груп капітальності* приймати як розрахункові найбільші зусилля, одержані у розрахунках на вплив підробки та неусунутої частини просідання окремо;
- на просідаючих, у тому числі обводнених лесових грунтах у сейсмічних райо¬нах, визначення зусиль у конструкціях будинків і споруд слід виконувати на найбільш несприятливі одночасні сполучення дій просідання та сейсміки. При цьому визначен¬ня сейсмічних навантажень має виконуватися з урахуванням пружної піддатливості основи. Перевірку стійкості основи слід виконувати на дію перекидного моменту, що викликаний спільними діями горизонтального сейсмічного навантаження і вертикаль¬ними навантаженнями та діями просідання, прикладеними до деформованої схеми бу¬динку або споруди від статичних навантажень та дій просідання;
- у тому ж випадку допускається для будинків і споруд II та III груп капітальності визначення зусиль у конструкціях виконувати окремо на дії просідання і сейс¬міки. Як розрахункові, повинні прийматися найбільш несприятливі для роботи кон¬струкцій зусилля, що виникають від кожної з дій;
4.17 Розрахункові схеми дій, що виникають внаслідок нерівномірних деформа¬цій основи при просіданні грунтів у результаті замочування і які використовуються для визначення зусиль, деформацій і ширини розкриття тріщин у конструкціях будин¬ків і споруд, можуть прийматись згідно з додатком 2.
4.18 Розрахункові схеми будинків і споруд, які використовуються для визна¬чення зусиль і деформацій у конструкціях, повинні відображати дійсні умови роботи об'єктів та особливості їх взаємодії з основою, а також враховувати просторову робо¬ту, геометричну та фізичну нелінійність і повзучість матеріалів конструкцій.
4.19 Конструкції будинків і споруд повинні розраховуватись на дії від просідання грунтів виходячи з умови спільної роботи основи і споруди.
У залежності від значення контактних напружень (нормальних і дотичних на контакті основи з фундаментом) модель основи слід приймати у виді:
а) лінійно-пружної системи;




Згідно з КДП-204/12, Україна, 1993.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II  C.I8
б) нелінійно-непружної системи, що відображає нелінійний зв'язок між деформаціями і навантаженнями на основу у стабілізованому стані грунту, відмінність у формаційних властивостях основи при навантаженні та розвантаженні, порушення контакту між фундаментом і основою;
в) реологічної системи, що відображає деформаційні властивості основи для різних моментів часу протягом будівельного та експлуатаційного періодів (у нестабілізованому стані грунту).
Моделі основи для розрахунку слід обирати з урахуванням конструктивних особливостей та призначень будинку або споруди згідно з 4.20.
Деформаційні властивості основи на контакті з фундаментами допускається визначати одночасно з застосуванням двох коефіцієнтів жорсткості основи при стиску та при зсуві або тільки першого, якщо ssl , g <0,3 м.
Значення коефіцієнтів жорсткості основи допускається визначати у відповідності з додатком 5.
4.20 Для вибору моделі основи слід виконати розрахунок із використанням моделі основи у виді лінійно-пружної системи.
Якщо одержані в результаті цього розрахунку значення нормальних р та дотичних  напружень на окремих ділянках контакту основи з фундаментом задовольняють умови
0,5pn   р < l,5 R   або р > 1,5 R   на ділянці  F  0,2 Fp ,       (1)
             0,5max або  > 0,5max  на ділянці  F  0,2F  ,
то розрахунок дозволяється виконувати з використанням лінійно-пружної системи.
У формулі (1):
         pn - початковий нормальний тиск, що діє на основу, до появи впливу від просідання;
         R - розрахунковий опір грунту основи, що визначається згідно зі СНіП 2.02.01;
        max – граничне   значення   дотичного  напруження   по   підошві   фундаменту,    що    
                визначається згідно зі СНіП 2.02.01;                            
         F- площа контакту основи з фундаментом, на якій перевищені напруження  р і  ;
        Fp і F  - площі контакту основи з фундаментом, на яких проявляються відповідно нормальні і дотичні напруження.
        Якщо умови (1) не задовольняються, слід виконати розрахунок з використанням моделі основи у виді нелінійно-непружної системи.
4.21 Зусилля, що виникають у несучих конструкціях будинків і споруд від дії горизонтальних деформацій основи на територіях забудови з групами складності умов будівництва 2-А, 2-Б, 2-В при ssl,g  0,3 м, слід визначати  у  залежності від конструктивних особливостей підземної частини будинку або споруди, глибини закладання фундаментів, площі контакту з грунтом, фізико-механічних властивостей грунтів основи та діючих навантажень з урахуванням:
а) зсувних сил по підошві фундаментів;
б) зсувних сил по бокових поверхнях фундаментів;
в) нормального тиску грунту, який зсувається, на лобові поверхні фундаментів.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II  C.I9
4.22 При проектуванні будинків і споруд з урахуванням можливості їх вирівню¬вання в процесі експлуатації слід виконувати перевірний розрахунок їх конструкцій на дію нерівномірних деформацій основи у стадії вирівнювання. Розрахунком на вирі¬внювання слід також перевіряти несучу спроможність та стійкість конструкцій фун¬даментно-підвальної частини будинків або споруд, що сприймають навантаження від вирівнювальних пристроїв, і глибину їх закладання з перевіркою основи на стійкість при передаванні на неї тисків від вирівнювальних пристроїв.
5 КАРКАСНІ БУДИНКИ
5.1 Проектування каркасних будинків слід виконувати, як правило, на основі способів будівництва, які повністю усувають властивості просідання грунтів, або з по¬вною прорізкою товщі просідання палями чи глибокими фундаментами. У цих випад¬ках проектування наземної частини будинку виконується як для звичайних грунтових умов.
Проектування будинків на основі комплексу заходів допускається у виняткових випадках при неможливості використання способів будівництва, які вказані вище, з технічних або економічних міркувань.
5.2 Каркасні будинки, що зводяться на основі комплексу заходів, слід проектува¬ти, як правило, за піддатливими та комбінованими конструктивними схемами.
Піддатлива схема застосовується переважно для одноповерхових виробничих будинків, а також для великопрогонових одноповерхових будинків громадського призначення (спортивні зали, плавальні басейни, кіноконцертні споруди, виставкові павільйони, вокзали та ін.).
Багатоповерхові будинки громадського та виробничого призначення проектую¬ться, як правило, за зв'язковими та рамно-зв'язковими схемами.
Комбінована конструктивна схема, що містить піддатливі та жорсткі конструкти¬вні елементи, може застосовуватись при відповідному обгрунтуванні залежно від ар¬хітектурно-планувальних вирішень об'єкта, який проектується, та особливостей грун¬тових умов на майданчику будівництва.
5.3 Допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні проек¬тувати каркасні будинки за жорсткими конструктивними схемами.
5.4 При виборі конструктивних систем багатоповерхових каркасних будинків слід віддавати перевагу каркасам з укрупненими сітками колон.
5.5. Фундаменти багатоповерхових каркасних будинків зв'язкової схеми, що про¬ектуються на основі комплексу заходів, слід приймати у виді перехресних стрічок, пе¬реріз яких повинен визначатися розрахунком на дію нерівномірних деформацій осно¬ви, або у виді плитних фундаментів. При будівництві на грунтах із групами складності умов 1-В та 2-В допускається при розрахунковому обгрунтуванні застосовувати стов¬пчасті фундаменти під стояками каркаса.
5.6 Одноповерхові каркасні виробничі будинки слід проектувати, як правило, з укрупненою сіткою колон, а також стіновим огородженням та покриттям з великорозмірних елементів.
5.7 Стійкість одноповерхових каркасних будинків (відсіків) у поперечному напрямку слід забезпечувати затисненням колон у фундаментах та влаштуванням умовно-шарнірних вузлів на рівні з'єднання колон з елементами покриття.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II  C.20

Піддатливість вузлів "колона-ригель" залізобетонних каркасів і "ригель-плита покриття" каркасів усіх типів (залізобетонних, сталевих, змішаних) з покриттями з великопанельних залізобетонних плит має бути достатньою для забезпечення цілісності конструкцій при розвитку прогнозованих деформацій просідання. У поздовжньому напрямку по всіх середніх рядах колон повинні влаштовуватися блоки жорсткості з вертикальними зв'язками між колонами.
Допускається забезпечувати стійкість каркасів одноповерхових будинків встановленням спеціальних елементів жорсткості (діафрагм, колон збільшеного перерізу) по  поздовжніх та поперечних рядах колон.
5.8 Стійкість багатоповерхових будинків у поперечному і поздовжньому напрямках слід забезпечити затисненням колон у фундаментах, установкою між колонами вертикальних зв'язків, діафрагм жорсткості або влаштуванням жорстких вузлів з'єднання ригелів із колонами.
5.9 Вертикальні зв'язки, що забезпечують просторову стійкість будинку або його відсіків, слід групувати у просторові блоки. Для забезпечення спільної роботи каркаса та просторових блоків необхідно, щоб перекриття мали достатню жорсткість у горизонтальній площині.
5.10 Деформаційні шви між відсіками слід проектувати у виді парних рам. Допускається влаштування шарнірно-рухомого обпирання прогонових конструкцій з компенсаторами та закладанням еластичним заповнювачем (пороізолом, поролоном, макропористою гумою тощо). Заповнення поздовжніх та поперечних швів між плитами покриття, горизонтальних та вертикальних швів між стіновими панелями слід виконувати еластичним теплоізоляційним матеріалом із зачеканенням внутрішньої і зовнішньої поверхонь цементним розчином.
5.11 Конструктивні системи покриттів одноповерхових каркасних будинків як правило, застосовувати у виді статично визначених схем.
Доцільність застосування нерозрізних конструктивних систем покриттів у кожному випадку слід обгрунтовувати статичним розрахунком на нерівномірні деформації основи.
5.12 Застосування покриттів у виді   складчастих, тонкостінних просторових конструкцій тощо повинне бути перевірено статичним розрахунком з урахуванням дії нерівномірних деформацій основи, динамічних впливів технологічного обладнання, підвісних або мостових кранів, необхідності (в окремих випадках) вирівнювання будинку та інших чинників.
5.13 Для захисту покриттів одноповерхових каркасних будинків від затікання атмосферних вод при пошкодженнях покрівлі внаслідок нерівномірних деформацій основи у місцях примикання покриття до торцевих, а при внутрішньому водостоці - до поздовжніх зовнішніх стін та вздовж рядів колон у місцях примикання покриттів сусідніх прогонів слід влаштовувати сталеві компенсатори (з теплоізоляцією на де¬формаційних швах), а також проклеювати всередині гідроізоляційного килима додат¬ковими смугами руберойду завширшки їм місця їх влаштування, поздовжні і попере¬чні шви між плитами покриття.
5.14 Як огороджувальні конструкції для каркасних будинків слід застосовувати уніфіковані великорозмірні стінові панелі, забезпечувати їх піддатливе кріплення до елементів каркаса таким чином, щоб навантаження на огороджувальні конструкції при деформації каркаса були мінімальними або зовсім виключались.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.21
5.15 Самонесучі кам'яні стіни із обпиранням на рандбалки зовні осей колон слід проектувати з розрізкою біля колон каркаса будинку та гнучким кріпленням до еле¬ментів каркаса. Внутрішні стіни, що проходять по осях та рядах колон основного кар¬каса будинку, слід кріпити до колон гнучкими анкерами і передбачати зазори не мен¬ше 20 мм у місцях примикання до зовнішніх стін, плит і ригелів покриття та у місцях перетину їх технологічними і санітарно-технічними трубопроводами.
Несучі та огороджувальні конструкції вбудованих приміщень не слід жорстко зв'язувати з несучими та огороджувальними конструкціями основного будинку і здій¬снювати з улаштуванням умовно-шарнірних вузлів у місцях примикання вбудованих і основних конструкцій.
Прибудови до основного будинку повинні відокремлюватися від нього деформа¬ційними швами (4.11).
При очікуваному прогині та інших складних схемах можливого деформування будинку (прогин-вигин, поворот диска перекриття, покриття та ін.) ширина деформа¬ційних швів повинна визначатися розрахунком для забезпечення можливості вільного взаємного деформування примикаючих частин будинку.
5.16 Жорсткі підлоги по грунту (бетонні, ксилолітові та ін.) необхідно проектува¬ти з розрізанням їх на карти зі сторонами не більше 6м. Шви між картами слід закла¬дати еластичним заповнювачем (бітумною мастикою, пороізоловим джгутом та ін.).
5.17 Стіни сходових кліток, технологічних етажерок та інших вбудованих при¬міщень допускається використовувати як блоки жорсткості, що забезпечують просто¬рову стійкість будинку (відсіку).    
5.18 Розміри отворів у перекриттях під технологічне обладнання та прокладку комунікацій слід призначати з урахуванням їх можливих зміщень при деформаціях основи. Необхідно передбачати можливість рихтування обладнання при розвитку не¬рівномірних осідань основи в результаті замочування грунтів.
5.19 У виробничих будинках як підйомно-транспортні засоби слід віддавати пе¬ревагу підвісному та наземному підйомно-транспортному обладнанню. У будинках із мостовими кранами слід застосовувати розрізні підкранові балки.
Для забезпечення нормальної роботи кранів необхідно передбачати можливість рихтування колон підкранових конструкцій та регулювання підвісок.
5.20 Габарити наближення кранів до елементів будинку необхідно призначати з урахуванням можливих рихтовок кранових колій. Допускається збільшення висоти надкранової частини колони або застосування металевих підкранових балок із зниже¬ною опорною частиною.
5.21 Величина нахилу підкранової колії мостових кранів, який викликаний деформаціями земної поверхні, не повинна перевищувати граничних значень у напрямках: поперечному  i = 4 х 10-3 ; поздовжньому i = 6 х 10-3.
5.22 Технологічне обладнання із значними стаціонарними вібраційними (металообробні верстати, ковальсько-пресове обладнання, вибивні грати ливарних цехів, центробіжні вентилятори тощо) слід за можливості розміщувати на ділянках цехів, де немає потенційних джерел замочування грунтів (водонесучих трубопроводів, водомісткого обладнання та ін.), у яких під впливом вібрації можливе порушення герметичності стиків, з'єднань, засувок тощо. У всіх випадках слід застосовувати демпфуючі пристрої, що знижують вплив вібрації на обладнання і трубопроводи, які є потенційно можливими джерелами замочування грунту.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.22
6 БЕЗКАРКАСНІ БУДИНКИ
6.1 Проектування безкаркасних будинків повинно виконуватися, як правило, з використанням способів будівництва, що передбачають повне усунення властивостей просідання грунтів або прорізку товщі просідання палями чи глибокими фундаментами. При цьому проектування наземної частини будинку може здійснюватися як для будівництва у звичайних грунтових умовах.
Проектування безкаркасних будинків на основі комплексу заходів допускається,
коли використання перелічених вище способів будівництва неможливе за обгрунтованими техніко-економічними міркуваннями.
6.2 Будинки для спорудження із застосуванням комплексу заходів слід проектувати, як правило, за жорсткими конструктивними схемами:
- панельні - з поперечними, поздовжніми та торцевими несучими стінами і перекриттями з панелей, обпертих не менше ніж по трьох сторонах розміром на конструктивну чарунку; із внутрішніми та зовнішніми поздовжніми і торцевими несучими стінами, поперечними діафрагмами жорсткості і перекриттями з довгомірних настилів або панелей, що обпираються, в основному, по двох сторонах;
- великоблокові та цегляні - з поздовжніми несучими стінами і обпиранням елементів перекриттів по двох сторонах на поздовжні стіни. Допускаються конструктивні схеми великоблокових та цегляних будинків на поперечних несучих та поздовжніх самонесучих стінах із обпиранням перекриттів по двох сторонах.
6.3 Всі несучі елементи будинку, їх з'єднання і стики мають бути розраховані і сконструйовані на сприйняття додаткових зусиль, спричинених просіданням грунтів основи.
6.4 Конструкції будинків, що зводяться із застосуванням комплексу заходів, для забезпечення їх міцності, стійкості та експлуатаційної надійності повинні розраховуватися та проектуватися на дії деформацій основи у відповідності з 4.3, а також зусиль, які можуть виникати при вирівнюванні будинку (відсіку) у випадку понаднормативного крену або при замиканні деформаційних швів.
6.5 При розробці проектів для будівництва на товщах, де відсутнє просідання від власної ваги грунту, необхідно передбачати усунення властивостей просідання грунтів від зовнішнього навантаження у верхній зоні основи hsl , p  шляхом ущільнення важкими трамбівками або влаштуванням грунтових подушок, улаштуванням фундаментів у витрамбованих котлованах, хімічним або термічним закріпленням грунтів, прорізан¬ням товщі підземними поверхами або глибокими фундаментами із забивних, набив¬них або інших типів паль, стовпів або стрічок із закріпленого грунту, зниженням тис¬ку на грунт під підошвами фундаментів до величини початкового тиску просідання та ін. (група складності умов будівництва 1-В). При повному усуненні властивостей про¬сідання грунтів у верхній зоні проектування виконується як для звичайних грунтових умов.
Неповне усунення властивостей просідання грунтів в межах зони hsl , p на майда¬нчиках з групами складності умов будівництва 1-А, 1-Б може допускатися тільки за умови, що сумарні величини осідань і просідань, їх нерівномірність і розрахункова величина крену будинку або споруди при замочуванні грунтів основи не перевищать гранично допустимих величин за умови забезпечення міцності та стійкості будинків, а також вимог до нормальної експлуатації інженерного обладнання (ліфтів, підйомни¬ків, високоточної апаратури тощо).

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.23

6.6 Розрахунок і проектування конструкцій будинків, призначених для будів¬ництва на товщах, де можлива просадка від власної ваги грунту, повинні виконува¬тись на дії деформацій земної поверхні у відповідності з 4.3. При цьому просідання грунтів від зовнішнього навантаження слід, як правило, усувати методами, переліче¬ними у 6.5.
6.7 При частковому усуненні просадочності грунтів у зоні  h sl , p необхідно, крім впливів від викривлення земної поверхні, враховувати можливе просідання грунту в шарі, що лежить між підошвою ущільненого грунтового шару і нижньою межею зони  h sl , p .

6.8 При розробці проектів будинків для будівництва на основі комплексу заходів повинен виконуватись розрахунковий прогноз експлуатаційного стану будинку при локальному замочуванні грунтів його основи зверху або при підвищенні рівня під¬земних вод. При цьому головним показником нормального експлуатаційного стану будинку (поруч з забезпеченням вимог щодо міцності, стійкості та тріщиностійкості несучих та огороджувальних конструкцій) є його можливий крен, величина якого не повинна перевищувати граничних значень для даного типу будинку.
У випадках, коли прогнозований експлуатаційний стан будинку (його відсіку) не відповідає вимогам забезпечення допустимих величин його крену, будівництво слід здійснювати на основі інших способів, а за неможливості застосування таких способів до складу проекту слід включати додатковий розділ, що містить інженерні заходи що¬до вирівнювання будинку або його відсіку (додаток 4).

6.9 Величина можливого крену будинку жорсткої конструктивної схеми або його відсіків іsl , g  у випадку замочування основи зверху (при повному усуненні просадоч¬ності грунтів у верхній зоні основи hsl , p) обчислюється за формулою:
i sl , g =s'sl , g  a / r ,        (2)
де     s'sl , g - величина можливого просідання грунтів від власної ваги в межах товщі просідання Нsl ;
    a    - коефіцієнт умов роботи, що враховує спільну роботу будинку (відсіку) з його основою, визначається за формулами:
a = ( r / L )2   при L > r ,       (3)
                                               a= 1              при L  r .

При частковому усуненні просадочності грунтiв у зоні  hsl , p  величина можливого крену будинку або його відсіку обчислюється за формулою (рисунок 5):
isl = s'sl ,g a / r+s'sl ,p b / L  ,  (4)
            де s'sl ,p  - величина неусунутої частини просідання грунтів у зоні hsl ,p ;
b - коефіцієнт умов роботи, що враховує спільну роботу будинку (відсіку) з           його просідаючою основою, визначається за формулами:
b = (r1 /L)2   при  L > r1 ,               (5)
b=1             при  L  r1 ,  r1= h sl ,p m r        
                mr - визначається за таблицею 2.1 додатка 2 в залежності від будови товщі.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II  C.24
6.10 Величину можливого крену будинку (його відсіку) або споруди при довгочасному прогнозі підвищення рівня підземних вод за період експлуатації допускається прогнозувати за різницею величин осідання (просідання) земної поверхні на території забудови згідно зі схемою на рисунку 5 за формулою
isl ,g = (ssl ,g ,2 – s sl ,g ,1) / LB ,
        
де LB  - відстань між п'єзометричними свердловинами або інженерно-геологічними виробками, за даними яких прогнозується підвищення рівня підземних вод і величини осідання земної поверхні у період експлуатації будинку;
        ssl ,g ,1   , s sl ,g ,2  -  розрахункові величини просідань земної поверхні від власної ваги
   грунтів товщі, що лежать вище того, що встановився, або максимального (за прогнозом) рівня підземних вод.
6.11 Для будинків, оснащених ліфтами, при будівництві на основі комплексу заходів слід дотримуватись умови
іТ  ін ,                       (7)
  де  iТ =  /Hбуд   -  величина   гранично   допустимого   крену   ліфтової   шахти,   яка
жорстко зв'язана з конструкціями будинку і дорівнює розрахунковій величині крену і = і0+ іsl ,g+ isl ,p  (6.9, 6.10);
 - величина максимально допустимого відхилення від вертикалі ліфтової    шахти;
               Нбуд - висота будинку  (відсіку)  від підошви фундаменту до рівня карниза           (парапету), мм;
               ін = 0,0002 - величина максимального (гранично допустимого) крену напрямних     кабіни ліфта.
Примітка. Величина  встановлюється за згодою підприємств, що експлуатують ліфти.
          
Якщо прогнозований розрахунком крен ліфтової шахти іТ > ін, проектування будинків має виконуватись з улаштуванням відокремлених ліфтових шахт, які не зв'язані з конструкціями будинку і мають ніші у його фундаменті для встанов домкратів, з допомогою яких спочатку здійснюється рихтування шахт до величини іТ   /Hбуд , після чого робиться ревізія та регулювання напрямних кабіни до вели¬чини    ін  0,0002.
Якщо обчислений за 6.9, 6.10 загальний крен будинку (відсіку) і > іи, слід у про¬ектах передбачати інженерні заходи, які компенсують або ліквідують наднормативниий крен з допомогою одного з перевірених методів вирівнювання згідно з додатком 4 із доведенням розрахункової величини крену будинку (відсіку) до умови  і  іи, де іи - значення граничного крену будинку згідно з таблицею 3.5 додатка 3 або за іншими обгрунтованими даними.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.25

1 - будинок що проектується; 2- прогнозоване осідання земної поверхні; 3 - зони про¬сідання грунту від власної ваги (нижче РПВ); 4 - прогнозований рівень підземних вод; 5 - рівень капілярного підняття РПВ; 6 - осі інженерно-геологічних виробок, за даними яких прогнозується значення просідань поверхні при підвищенні РПВ; іsl ,g - кут нахилу земної поверхні (будинку); L - довжина будинку; Нбуд - висота будинку

Рисунок 5 - Розрахункова схема до обчислення величини можливого крену бу¬динку при підвищенні рівня підземних вод

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.26
6.12 Довжини відсіків будинків L, що будуються у грунтових умовах, де відсутнє просідання від власної ваги грунту (із групами складності умов будівництва 1-А, 1-Б) і де воно має місце (із групами складності умов будівництва 2-А, 2-Б, 2-В), слід приймати кратними довжинам житлових секцій, але не більше величини
L  1,35Нбуд .                       (8)
У грунтових умовах, коли відсутнє просідання від власної ваги грунту, з групою складності умов будівництва 1-В довжина відсіків може прийматися як для будинків, що споруджуються у звичайних грунтових умовах.
6.13 Деформаційні шви між відсіками будинку повинні забезпечувати їх вільний крен при нерівномірних деформаціях основи.
Ширину деформаційних швів для забезпечення незалежної роботи відсіків слід призначати з розрахунку на горизонтальні переміщення і крени окремих частин (відсіків) будинку при просіданні грунтів від власної ваги і приймати рівною:
на  рівні фундаменту при r  L
     ;             (9)
на рівні фундаменту при            L / 2  r < L

                                                   ;                  (10)
на рівні карниза
         (11)
де L - довжина будинку (відсіку);
u - значення відносної горизонтальної деформації.
6.14 У місцях розташування деформаційних швів повинні передбачатися парні утеплені поперечні стіни, що мають опір теплопередачі не менше 0,8 R0ТР зовнішньої стіни.
З фасадної сторони шви повинні бути закриті нащільником та утеплені легко- стисливим матеріалом, який не перешкоджає взаємному зміщенню зовнішніх стін при нерівномірних деформаціях основи.
На рівні покриття шви мають бути перекриті компенсаційним пристроєм, який захищає також від попадання будівельного сміття, бетону, розчину та ін.  
6.15 Відсіки безкаркасних будинків, які проектуються на основі комплексу заходів, для будівництва в умовах, де має місце просідання від власної ваги грунту, повинні мати, як правило, прямокутну в плані форму і наскрізні несучі або самонесучі зовнішні і внутрішні поздовжні і поперечні стіни.
Для створення еркерів та лоджій допускається злом зовнішніх стін у плані на величину не більше 1,8 м за наявності внутрішньої поздовжньої стіни на ділянці злому із розв'язкою внутрішніх виступів злому поперечними стінами.
6.16 Проектування або прив'язку будинків і споруд складної конфігурації в плані, а також при їх протяжності, яка перевищує вимоги 6.12, і при обгрунтуванні неможливості розрізки на відсіки слід виконувати на основі одного з способів  
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.27
будівництва, що перелічені у 4.1 (повного усунення властивостей просідання грунтів або прорізки грунтової товщі різними способами).
6.17 Фундаментно-підвальну частину будинку чи споруди, яка проектується для будівництва на грунтових товщах, де має місце просідання від власної ваги грунту, слід розраховувати на вплив горизонтальних переміщень, що виникають при просі¬данні грунту від власної ваги, і конструювати за жорсткою конструктивною схемою.
6.18 Підвали і підпідлогові простори слід розташовувати під усім відсіком бу¬динку. Висота технічного підпідлогового простору, у якому прокладаються внутрішні комунікації, повинна бути не менше 1,8 м.
6.19 Фундаментні подушки слід закладати на одній відмітці по ущільненому грунтовому шару, влаштованому під усім будинком або спорудою.
При секційних будинках, які споруджуються на похилому рельєфі, і різних від¬мітках закладання подушок фундаментів відсіків перехід фундаментів від менш за¬глибленого відсіку до більш заглибленого слід влаштовувати уступами.
6.20 Жорстка конструктивна схема фундаментно-підвальної частини будинку здійснюється шляхом влаштування перехресної системи стрічкових фундаментів, які мають монолітні або збірно-монолітні залізобетонні фундаментні подушки і цоколь¬ний залізобетонний пояс поверх фундаментних блоків або стін підвалу (на рівні пере¬криття над підпідлоговиим простором або підвалом). Фундаментно-підвальна частина жорстко з'єднується з наземними конструкціями будинку.
6.21 При різних відмітках закладання фундаментів слід влаштовувати фунда¬ментний пояс під усім відсіком в одному рівні на найвищій відмітці закладання фун¬даментних подушок.
6.22 У площині обпирання конструкцій наземної частини будинку на стіни під¬валу (підпідлогового простору) треба влаштовувати горизонтальну гідроізоляцію у виді цементної стяжки завтовшки 2-3 см з водостійкими добавками. За наявності гід¬рогеологічного прогнозу про очікуване підвищення рівня підземних вод на території забудови слід у проектах будинків передбачати гідроізоляцію підлог і стін підвалів (підпідлогових просторів) виходячи з очікуваного максимального рівня підземних вод і відповідної величини утворюваного ними підпору.
6.23 У стінах підвалів або підпідлогових просторів для прокладання трубопрово¬дів слід передбачати отвори, що забезпечують зазори між верхом труби і будівельни¬ми конструкціями і які дорівнюють 1/3 розрахункової величини просідання основи від власної ваги грунтів, але не менше 0,2 м.
6.24 Влаштування підлог підвалів (підпідлогових просторів) слід виконувати по ущільненій грунтовій основі з уклоном до водозабірників, підключених до каналізації для відведення аварійних вод. У будинках 1 та II груп капітальності необхідно по ущі¬льненій ґрунтовій основі влаштовувати гідроізоляцію з поліетиленових плівок, захи¬щених жорстким бетонним або плитковим покриттям. Зазначена вимога зберігається також при зведенні будинків на пальових фундаментах без ґрунтової подушки у верх¬ній частині основи. При повному усуненні властивостей просідання грунтів всієї тов¬щі влаштування підлог підвалів виконується як за звичайних грунтових умов.
У технічних підпідлогових просторах і підвалах не допускається розміщення складів та інших господарчих приміщень, що перешкоджають стоку аварійних вод у каналізацію та систематичному спостереженню за станом водоводів. Розташовувати у підвалах душові, санвузли та інші приміщення з мокрими процесами забороняється.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.28

6.25 Поверхові пояси у панельних будинках слід проектувати шляхом випуску і стикування на зварюванні арматури з панелей на рівні перемичок над прорізами. Допускається використання армопоясів при відповідному розрахунковому обгрунтуванні. Для стін підвалів доцільніше застосування панелей з поясами у верхньому та нижньому рівнях.
У великоблокових будинках поверхові пояси проектуються з поясних і перемичкових блоків, армованих і з'єднаних між собою сталевими зв'язками на зварюванні.
Поверхові пояси у будинках з несучими цегляними стінами слід проектувати збірно-монолітними, монолітними залізобетонними або армоцегляними.
6.26 У місцях злому стін (лоджії, еркери) у будинках зі стінами з великих блоків чи цегли стінові та фундаментні пояси повинні проходити прямолінійно і, крім того, повторювати зломи стін. Як прямолінійні елементи пояса допускається використовувати конструкції перекриттів, які повинні бути підсилені у місцях зломів і мати надійні зв'язки з конструкціями основного пояса.

6.27 Несучі стіни великоблокових і цегляних будинків слід, як правило, проектувати з крупних стінових блоків, що виготовляються із цегли, легких бетонів, у тому числі ніздрюватих, або природного каменю, а також із монолітної цегляної кладки. Несучі стіни з легкобетонних блоків і блоків із природного каменю слід проектувати, як правило, з дворядною розрізкою. При проектуванні стін із цегляних блоків рекомендується застосовувати трирядну розрізку.

6.28 Відстані між поперечними стінами повинні бути не більше 1,5 ширини будинку за наявності середнього ряду колон замість внутрішньої поздовжньої несучої стіни і не більше двох ширин у будинках з трьома поздовжніми несучими стінами. У всіх випадках відстань між поперечними стінами не повинна перевищувати 18м.
Для забезпечення просторової жорсткості будинків слід використовувати, крім стін торцевих і міжсекційних, стіни сходових кліток. При цьому одна із стін сходової клітки повинна бути продовжена на всю ширину будинку.

6.29 Влаштування балконів, еркерів і карнизів у виді підсилених консольних вильотів панелей перекриттів або покриттів має перевагу для забезпечення їх міцності і надійності при нерівномірному осіданні і кренах будинку.

6.30 Ослаблення несучих стін вентиляційними каналами має компенсуватись додатковим армуванням у виді горизонтальних зварних сіток, об'єднаних поперечними арматурними каркасами, розташованими у поперечних стінах каналів.
6.31 Опорядження фасадів цегляних будинків слід виконувати лицьовою цеглою під розшивку або іншими матеріалами, що є елементами кладки. Облицювання стін важкими плитами, за винятком цоколів будинків, а також застосування великорозмірних керамічних облицювань допускається за умови вжиття спеціальних конструктивних заходів, що запобігають можливості відриву та обвалення облицювальних плит при нерівномірних осіданнях будинку.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.29
6.32 У проектах будинків, що проектуються для будівництва із застосуванням комплексу заходів в умовах 1-А, 1-Б  й  2-А, 2-Б, для спостереження за осіданням та кренами будинків слід передбачати установлення геодезичних марок, які повинні роз¬ташовуватися на рівні цокольного пояса зовнішніх стін.
7 ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ І ТРУБОПРОВОДИ
7.1 Споруди баштового типу (силосні корпуси, вугільні башти тощо), які зводя¬ться на просідаючих товщах із неусунутою просадочністю грунтів, слід проектувати на основі жорстких конструктивних схем.
Для запобігання або зниження величин розрахункових кренів баштових споруд, що перевищують граничні значення, необхідно збільшувати розміри підошви фунда¬менту, опускати за можливістю центр ваги споруди, передбачати вантові пристрої, а також заходи з вирівнювання споруди.

7.2 Транспортерні галереї слід проектувати за піддатливими схемами. Несучі конструкції транспортерних галерей необхідно, як правило, передбачати металевими, розрізної конструкції зі швами на опорах. При цьому має забезпечуватись можливість рихтування галереї на опорах у горизонтальній площині за нормаллю до її поздовж¬ньої осі.
Обпирання транспортерної галереї на будинок слід проектувати шарнірно-рухомим. Деформаційні шви мають бути перекриті нащільниками.
7.3 Протяжні підземні споруди (тунелі, канали, переходи тощо) слід проектувати:
- у поздовжньому напрямку - за піддатливими схемами з розрізкою деформацій¬ними швами на окремі жорсткі відсіки;
-    у поперечному напрямку - за піддатливими і жорсткими конструктивними схе¬мами.

7.4 Довжину відсіків протяжних підземних споруд слід приймати залежно від несучої спроможності конструкції, величини навантажень та дії від деформації осно¬ви.
Деформаційні шви між суміжними відсіками необхідно захищати від попадання підземних вод.

7.5 Поздовжні нахили лотків протяжної підземної споруди, які передбачаються для відведення аварійних вод, слід проектувати із врахуванням можливих нахилів зе¬мної поверхні.
  
  7.6 Для забезпечення нормальної експлуатації інженерних комунікацій, прокла¬дених у протяжних підземних спорудах, слід передбачати влаштування спеціальних піддатливих опор і компенсаційних пристроїв.
     7.7 Ємкісні заглиблені споруди слід проектувати за піддатливими, комбіновани¬ми або жорсткими конструктивними схемами з забезпеченням необхідної герметизації стиків.

7.8 Закриті ємкісні заглиблені споруди проектуються переважно за піддатливими і комбінованими конструктивними схемами.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  С.30
Піддатлива конструктивна схема здійснюється влаштуванням пристосованих до нерівномірних деформацій основи піддатливих водонепроникних швів на стиках конструкцій збірних стін, а також у їх з'єднаннях з покриттям, днищем і перегородками.
7.9 Відкриті ємкісні заглиблені споруди проектуються переважно за жорсткими і комбінованими конструктивними схемами, а споруди, що мають стаціонарне обладнання, - за жорсткими схемами.
Відкриті заглиблені споруди, що не мають стаціонарного обладнання, слід проектувати:  
- прямокутними в плані - за жорсткою конструктивною схемою;
- круглими - за жорсткою конструктивною схемою за наявності підземних вод і за комбінованою - із днищем, відсіченим від стін деформаційним швом за відсутності підземних вод.
7.10 Ємкісні заглиблені споруди для будівництва на обводнених лесових грунтах з високим рівнем підземних вод слід проектувати з піддатливими швами, які забеспечують герметичність при деформаційних впливах та гідростатичному тиску в найбільш небезпечних перерізах.
7.11 Відстань від водомістких об'єктів до будинків і споруд повинна прийматися:
- у грунтових умовах, де відсутнє просідання від власної ваги грунту з групами складності умов будівництва 1-А, 1-Б, - не менше півтори товщини шару просідання, а з групою складності 1-В - як у звичайних грунтових умовах;
- у грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунту, при водопроникних підстильних грунтах з групою складності умов будівництва 2-В - не менше півтори товщини шару просідання, а при водонепроникних незалежно від групи складності умов будівництва - не менше трикратної товщини цього шару, але не більше 40м.
7.12 Споруди з мокрими технологічними процесами і споруди для зберігання запасів води (градирні, бризкальні басейни, очисні пристрої, резервуари та ін.) слід проектувати з водозахисними заходами і пластовим дренажем.
Споруди, експлуатація яких приводить до обводнення прилеглої до них території (бризкальні басейни, градирні та ін.), необхідно оточувати вимощенням шириною, що виключає можливість попадання води за її межі, з ухилами 3% у бік споруди і випуском у водоприймальну систему з пластовим дренажем.
7.13 Споруди, у яких замочування грунтів основи можливе внаслідок витікання води з внутрішніх мереж, а також із близько розташованих зовнішніх водонесучих комунікацій або при загальному чи місцевому підвищенні рівня підземних вод, слід проектувати з водозахисними заходами і дренажем, а у випадку підтоплення заглиблених частин - з урахуванням впливу на конструкції підпору підземних вод.
7.14 Міцність трубопроводів слід перевіряти при спільній дії навантажень, що виникають за звичайних умов будівництва і регламентуються чинними нормами, з врахуванням дії від просідання грунтів.
7.15 Як конструктивні заходи захисту слід встановлювати компенсатори, під¬вищувати міцність труб і зварних стиків у поєднанні з полімерними покриттями і ма-лозащемлюючими обсипками, а також підвищувати герметичність розтрубних стиків.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.31
8 ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД НА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ
Загальні вказівки
8.1 Проектування будинків і споруд на просідаючих грунтах у сейсмічних ра¬йонах слід виконувати на основі засобів будівництва, передбачених 4.1.
8.2 Вибір конструктивно-планувальних вирішень будинків і споруд, а також складу та обсягу захисних заходів, що забезпечують їх міцність і нормальну експлуа¬тацію, повинен здійснюватись з урахуванням очікуваної величини просідання, поту¬жності товщі просідання, категорії грунту за сейсмічними властивостями, розрахун¬кової сейсмічності майданчика будівництва, конструктивних особливостей будинків і споруд, умов їх експлуатації, прогнозу замочування грунтів основи у межах усієї або частини товщі просідання та взаємозв'язку з сусідніми об'єктами і водонесучими ко¬мунікаціями.
8.3 Встановлення розрахункової сейсмічності майданчика будівництва у період вишукувань, а також на прогнозований період експлуатації будинку або споруди по¬винно виконуватись за сейсмічним мікрорайонуванням з урахуванням передбачуваної геотехнічної меліорації, що містить заходи щодо запобігання підтоплення основи в поєднанні з частковою або, за можливості, повною заміною грунтів ІІІ категорії за сейсмічними властивостями грунтами І і II категорій.
При оцінці умов будівництва на обводнених просідаючих грунтах слід врахо¬вувати можливість підвищення сейсмічності майданчика будівництва згідно з дію¬чими нормами на проектування в сейсмічних районах.
8.4 При виборі складу та обсягу геотехнічних і конструктивних захисних захо¬дів слід базуватися на результатах розрахунку конструкції будинку на сейсмічні дії з урахуванням зусиль від нерівномірних осідань (просідань) основи, визначених для інженерно-геологічних умов майданчика будівництва. Результати розрахунку зістав¬ляються з величинами, що відповідають гранично допустимій нерівномірності осі¬дань за умови додержання експлуатаційних вимог до конструкцій, обладнання і ко¬мунікацій, після чого визначаються склад і обсяг необхідних захисних конструктив¬них заходів.
8.5 Для будівництва на просідаючих грунтах в умовах груп складності 1-А, 1-Б та 2-А, 2-Б у сейсмічних районах слід, як правило, застосовувати проекти будинків, які розроблені для зведення на просідаючих грунтах.
При цьому необхідно поєднувати захисні протипросадочні й антисейсмічні конструктивні заходи (із урахуванням жорсткості наземної будівлі) при розрахунку і конструюванні наземних конструкцій і фундаментно-підвальної частини будинку.
8.6 Будинки і споруди на просідаючих грунтах у сейсмічних районах слід прое¬ктувати з мінімальною вагою (огородження з легких матеріалів, тонкостінні конструкції тощо) з метою зниження розрахункових зусиль від інерційних сил та просідання грунтів основи.
8.7 Проектування інженерних споруд та трубопроводів для будівництва на просідаючих грунтах у сейсмічних районах слід виконувати з застосуванням дoдаткових заходів щодо укріплення їх основ та підсилення конструкцій, виходячи із розрахунку на сейсмічні дії в умовах можливого водонасичення просідаючих грунтів в основі фундаментів споруд.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.32
Основні вимоги до розрахунків
8.8 Розрахунок конструкцій будинків (споруд), перевірка їх міцності, стійкості та експлуатаційної придатності при проектуванні на просідаючих грунтах у сейсмічних районах слід виконувати на три сполучення навантажень:
І — основне, в якому враховуються постійні навантаження, тривалі тимчасові та короткочасні дії, нерівномірна стисливість основ;
II — особливе, у якому враховуються постійні, тривалі тимчасові, короткочасні (крім вітрових) та особливі дії від нерівномірних деформацій внаслідок замочування просідаючих основ (при неповному усуненні просадочності) і сейсміки;
ІІІ - особливе для будинків та споруд, які будуються на обводнених просідаючих грунтах, у якому враховуються постійні, тривалі тимчасові, короткочасні (крім вітрових) та сейсмічні дії.
За результатами розрахунку на І основне сполучення навантажень призначаються розміри фундаментів і визначаються перерізи основних констуктивних елементів будинків.
У розрахунках на II особливе сполучення за деформаціями і міцністю перевіряється задоволення умов граничних деформацій для будинку, що проектується, і здійснюється вибір геотехнічного і конструктивного захисту. При цьому слід розглядати різні варіанти підготовки основи і конструкцій фундаментів із визначенням відповідних кожному варіанту величин розрахункового просідання, осідання та конструктивних засобів захисту.
У розрахунках на ІІІ сполучення навантажень перевіряється прийняте конструктивне вирішення будинку за умовами міцності та стійкості його основи при сейсмічних діях.
8.9 Для урахування дійсної роботи конструкцій будинків та архітектурних споруд, призначених для постійного перебування людей (житлові будинки, школи, дитячі садки та ясла, лікарні, вокзали, театри тощо), що будуються на просідаючих грунтах в умовах сейсмічних дій, слід виконувати розрахунки на II особливе сполучення навантажень.
При визначенні сейсмічних навантажень (періодів і форм коливань) повинна враховуватись пружна піддатливість нерівномірно стисливих просідаючих основ (пружні коефіцієнти жорсткості основи). Коеффіцієнт К1, що враховує допустимі пошкодження будинків і споруд згідно зі СНіП 11-7, слід приймати рівним 1.
У цьому випадку розрахунок на II особливе сполучення виконується із врахуванням нелінійно-непружних особливостей деформування основ і конструкцій,
У розрахунку на III особливе сполучення перевіряється тільки несуча здатність основи будинків або споруд від перекидного моменту, який викликається спільною дією горизонтального сейсмічного та вертикального навантажень (власна вага), що прикладаються до деформованої схеми. При цьому враховуються крен будинку або споруди від нерівномірного просідання основи і його деформації за основною фор¬мою коливань.
8.10 У розрахунках будинків і споруд на дії просідання і сейсміки необхідно за¬стосовувати тривимірні розрахункові моделі, здатні відображати одночасно як верти¬кальні, так і горизонтальні схеми навантаження і деформування конструкцій, піддат¬ливість та інерційні властивості основ, а також затухання коливань. В районах 7-бальної сейсмічності для будинків з регулярною структурою несучих стін до 4-х по¬верхів дозволяється застосовувати двовимірні розрахункові схеми.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.33

Допускається застосовувати одновимірну модель вертикального стержня, пру¬жно защемленого в основі, тільки для визначення сейсмічних навантажень на будин¬ки (відсіки) та споруди з регулярною структурою поздовжніх та поперечних несучих стін, які мають вертикальний розмір розрахункової довжини, що перевищує не менш ніж у 1,5 раза більший з їх горизонтальних розмірів. Таку модель слід використовува¬ти також для розрахунків споруд баштового типу.
Вимоги до вибору проектних вирішень
8.11 Будинки і споруди, призначені для будівництва на просідаючих грунтах у сейсмічних районах, мають проектуватися на основі архітектурно-планувальних схем із застосуванням конструктивних заходів (підсилень), які підвищують їх міцність та просторову жорсткість виходячи з імовірності роздільного або спільного прояву про¬сідання основи і сейсмічних дій.
8.12 Конструктивні та об'ємно-планувальні вирішення будинків повинні задо¬вольняти вимоги чинних будівельних норм за умов будівництва та експлуатації на просідаючих грунтах і в сейсмічних районах і виконуватись з максимальною уніфіка¬цією індустріальних виробів, які використовуються у будівництві за таких інженерно-геологічних умов.
8.13 Архітектурно-планувальні вирішення повинні передбачати конфігурацію будинків і споруд, що допускає їх розрізання деформаційними та антисейсмічними швами на незалежні відсіки. Крок швів слід приймати за розрахунком, а також пере¬дбачати їх у місцях примикання частин будинку різної поверховості або з різними конструктивними схемами, які відрізняються ступенем чутливості до нерівномірних осідань та сейсмічних дій, величинами навантажень на фундаменти і в місцях зміни потужності шару просідаючих грунтів в основі будинку.
8.14 Проектування і конструктивне здійснення деформаційних швів слід вико¬нувати відповідно до вказівок розділу 4 (4.7, 4.11), розділу 5 (5.10) і розділу 6 (6.13, 6.14). При цьому ширина деформаційних швів повинна бути збільшена на величину сумарних амплітуд зустрічних коливань відсіків від сейсмічних дій.
Каркасні будинки
8.15 Конструктивні та архітектурно-планувальні рішення каркасних будинків і споруд, які проектуються для будівництва на просідаючих грунтах у сейсмічних ра¬йонах, повинні розроблятися з урахуванням вказівок розділу 5 і СНіП ІІ-7 та включа¬ти:
-  розрізку деформаційними швами на окремі відсіки, що працюють незалежно;
- підсилення фундаментно-підвальної частини шляхом влаштування жорстких перехресних фундаментних систем, об'єднання фундаментних подушок у плиту та ін.;
- підвищення загальної просторової жорсткості будинку або споруди з допомогою установлення вертикальних діафрагм та блоків жорсткості;
- підсилення вузлів з'єднання елементів каркаса.
8.16 Каркасні будинки і споруди слід проектувати, як правило, у виді жорстких рамних та змішаних (рамно-зв'язкових) систем.
Вибір конструктивної схеми каркаса повинен виконуватися за результатами техніко-економічного аналізу з урахуванням місцевих умов та досвіду будівництва, поверховості і призначення об'єкта, що проектується, категорії грунтів за сейсмічними властивостями та ін.
Допускається проектування багатоповерхових каркасних будинків на основі зв'язкового каркаса з вертикальними ядрами жорсткості, безперервними за висотою та розташованими рівномірно і симетрично відносно центра ваги будинку.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ  C.34

8.17 При проектуванні каркасів рамної системи з поперечним та поздовжним розташуванням несучих ригелів всі вертикальні і горизонтальні навантаження повинні сприйматися рамами, а дії від нерівномірних деформацій основи - жорсткою фундаментно-підвальною частиною. Просторова жорсткість каркаса забезпечується: в горизонтальній площині роботою перекриттів як горизонтальних діафрагм жорсткості, а у вертикальній - роботою рам.
            8.18 Каркаси зі змішаною (рамно-зв'язковою) системою слід проектувати з рамними вузлами рам поперечного напрямку та рам поздовжніх крайніх (пристінних) які сприймають опорні згинальні моменти від усіх видів дій за пружною схемою. Ригелі поздовжніх рам середніх (внутрішніх) рядів закріпляються на опорах із частковим защемленням.
Зв'язкові елементи (діафрагми жорсткості), які несуть вертикальні навантаження і сприймають зусилля від горизонтальних (вітрових і сейсмічних) сил, а також ті, що забезпечують просторову жорсткість будинку (споруди), утворюються з'єднанням колон із блоками вертикальних діафрагм жорсткості.
Геометрична незмінність каркасів у горизонтальній площині повинна забезпечуватись роботою перекриттів як незмінних горизонтальних дисків, що розподіляють зусилля від горизонтальних навантажень між рамами каркаса і діафрагмами жорсткості.
У вертикальній площині геометрична незмінність каркаса забезпечується встановленням на всю висоту будинку вертикальних діафрагм жорсткості симетрично в плані за винятком технічного поверху (горища). Вертикальних діафрагм в одному напрямку повинно бути не менше двох і разташовувати їх слід у різних площинах.
Впливи від нерівномірних деформацій просідаючої основи сприймаються жорсткою фундаментно-підвальною частиною.
8.19 Конструкції фундаментно-підвальної частини каркасних будинків і споруд проектуються з метою сприйняття та перерозподілу зусиль і вирівнювання нерівномірних осідань стояків каркаса при деформаціях основи (5.5).
Фундаментно-підвальні конструкції повинні виконуватися окремо для кожного відсіку будинку чи споруди, відділеного від сусіднього деформаційним швом (8.15).
Для будинків заввишки до 4 поверхів допускається влаштування фундаментно- підвальної частини у виді комбінованої конструкції, яка складається із просторової системи монолітних залізобетонних рандбалок та цокольних поясів із заповненням блоками з бетону або місцевих матеріалів, розрахованої на нерівномірні деформації просадочної основи.
Фундаментно-підвальну частину будинків заввишки понад 4 поверхи слід про¬ектувати, як правило, у виді системи монолітних перехресних залізобетонних балок по монолітних стрічках або по суцільній залізобетонній плиті і залізобетонних цоко¬льних поясів із заповненням блоками з бетону або місцевих матеріалів, розрахованої на нерівномірні деформації просідаючої основи.
8.20 На майданчиках сейсмічністю 9 балів фундаментно-підвальні частини бу¬динків і споруд повинні виконуватися аналогічно 8.19 на монолітній залізобетонній плиті. Придатні для експлуатації підвали рекомендується влаштовувати із розташу¬ванням несучих конструкцій (стін, стовпів), аналогічним їх розташуванню у наземній частині.
Для одноповерхових будинків допускається влаштування стрічкових моноліт¬них фундаментів.

ДБН B.I.1-5-2000 Ч.ІІ С.35
Безкаркасні будинки
8.21 Конструктивні та архітектурно-планувальні вирішення безкаркасних бу¬динків, що проектуються для будівництва на просідаючих грунтах у сейсмічних ра¬йонах, слід розробляти на основі вказівок розділу 6 з урахуванням 8.6 - 8.14. При цьому будинки, що проектуються на територіях з групами складності умов будівниц¬тва 2-А, 2-Б, 2-В у сейсмічних районах, слід розраховувати на вплив горизонтальних переміщень, які виникають від сейсмічної дії та при просіданні грунтів від власної ва¬ги, і проектувати за жорсткою конструктивною схемою.
8.22 Жорстка конструктивна схема фундаментно-підвальної частини будинку повинна включати влаштування монолітного залізобетонного пояса по монолітних або збірно-монолітних подушках, жорстко з'єднаного з наземними конструкціями, а також антисейсмічного пояса по верху фундаментних блоків (на рівні перекриття над підпідлоговим простором або підвалом).
8.23 На рівні перекриттів і покриттів необхідно влаштовувати пояси підсилення по всіх поздовжніх і поперечних стінах згідно з 6.25, 6.26. Поверхові (антисейсмічні та вирівнювальні) пояси у панельних будинках повинні влаштовуватись з допомогою випуску і стикування з застосуванням зварювання арматури з панелей на рівні пере¬мичок над прорізами.
У великоблокових будинках поверхові пояси утворюються з'єднанням на зва¬рюванні арматурних випусків, закладених у поясні та перемичкові блоки.
У будинках з несучими цегляними стінами поверхові пояси слід проектувати монолітними залізобетонними. Антисейсмічні пояси верхніх поверхів будинків з цег¬ляними або блочними стінами повинні бути зв'язані з кладкою вертикальними випус¬ками арматури.
8.24 На майданчиках з сейсмічністю 9 балів конструктивна схема будинків по¬винна складатися з несучих поперечних стін із малим кроком (до 3,6м) та поздовжніх швів із монолітного залізобетону. Конструктивна схема громадських безкаркасних будинків повинна включати несучі поздовжні і поперечні стіни з монолітного залізо¬бетону. При цьому слід застосовувати перекриття та покриття у виді плоских монолі¬тних або збірно-монолітних залізобетонних плит з опалубкою, яка залишається, а також плоских збірних залізобетонних плит, обпертих по контуру, з арматурними випусками для з'єднання з монолітними стінами.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.36

ДОДАТОК 1
(обов'язковий)
ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ І ОСНОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Просідаючий грунт - зв'язний грунт переважно еолового походження, який містить більше 50% пилуватих часток, характеризується високою пористістю, в основному, у виді макропор із вертикальною трубчастою будовою. При замочуванні водою просідає під навантаженням , легко розмокає і при водонасиченні перехо¬дить в пливунний стан.
Товща просідання Нsl - товщина шару просідаючих грунтів від його покрі¬влі до покрівлі шару грунтів непросідаючих.
Осідання основи s, sel , spl  - відповідно повні, пружні та залишкові верти¬кальні переміщення поверхні основи під фундаментами, які виникають при його навантаженні і розвантаженні за рахунок деформацій грунтів природної вологості W в межах стисливої товщі.
Горизонтальні переміщення основи u, иel - відповідно повні та пружні го¬ризонтальні переміщення поверхні основи, що виникають від дотичних навантажень від фундаментів.
Просадочність грунтів sl — відносна стисливість зразків просідаючого грунту без можливості бокового розширення для заданого тиску при їх водонасиченості до ступеня вологості Sr   0,8.
Просідання ssl - вертикальні переміщення поверхні грунтової товщі просі¬дання в основі фундаментів та на прилеглій території забудови в результаті замочуванння грунтів, що виникають від сумарних напружень від власної ваги грунту та зовнішнього навантаження системи фундаментів за рахунок переміщень части¬нок грунту, які супроводжуються корінною зміною його структури.
Товщина зони просідання від зовнішнього навантаження  hsl ,p — верхня частина основи (деформована зона) від підошви фундаменту до глибини, на якій сумарні вертикальні напруження від зовнішнього навантаження і власної ваги грунту перевищують значення початкового тиску просідання  рsl .
Товщина зони просідання від власної ваги грунту  hsl ,g - нижня частина основи, яка починається з глибини, на якій вертикальні напруження від власної ваги грунту перевищують значення початкового тиску просідання, і до нижньої межі товщі просідання.
Початковий тиск просідання рsl - мінімальний тиск, при якому проявляю¬ться властивості просідання грунту при його замочуванні до ступеня вологості Sr   0,8.
Власна вага грунту - сила тяжіння об'єму грунту, що розглядається.
Просідання грунту від зовнішнього навантаження  ssl ,p — просідання ос¬нови від зовнішнього навантаження в межах товщини верхньої зони основи  hsl ,p  .
Просідання грунту від власної ваги  ssl ,g  — просідання грунтової товщі в межах товщини нижньої зони просідання від власної ваги грунту hsl ,g .

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.37

Горизонтальні деформації поверхні грунту u - деформації стиску - розтя¬гу, які виникають на поверхні грунтової товщі у межах криволінійної ділянки r при просіданні грунту від власної ваги  ssl ,g .
Горизонтальні переміщення поверхні грунту   usl  - горизонтальні  перемі¬щення поверхні грунтової товщі, які виникають у межах криволінійної ділянки r при просіданні грунту від власної ваги  ssl ,g .
Майданчик об'єкта - частина поверхні грунтової товщі на території забу¬дови, що розташована під будинком або спорудою, в якій при дії напружень, що розподіляються, в результаті замочування грунтів виникають деформації просідан¬ня і (або) додаткові деформації непросідаючих грунтів.
Територія забудови - частина поверхні гунтової товщі, що містить майда¬нчик об'єкта, в межах якої виникають деформації просідання від власної ваги грунту і (або) додаткові деформації непросідаючих грунтів в разі їх замочування, що діють на конструкції, будинки і споруди.
Вертикальні напруження в товщі від власної ваги грунту zg - напру¬ження на розрахунковій вертикалі основи, що виникають від власної ваги грунту.
Вертикальні нормальні напруження, які діють в основі від зовнішнього навантаження zg  - напруження на розрахунковій вертикалі основи, які виника¬ють від розподілених навантажень, що передаються системою фундаментів.
Сумарні вертикальні нормальні напруження, які діють в основі z - на¬пруження від розподілених навантажень системи фундаментів і власної ваги грун¬ту.
Товща стисливості Нc - верхня частина основи від підошви фундаменту до глибини, де виконується умова zg =0,2 zg   або  zg = 0,1zg  в залежності від стис¬ливості грунтів.
Глибина закладання фундаменту d— відстань від рівня планування або природного рельєфу до підошви фундаменту.
Коефіцієнт мінливості стисливості грунтів основи  — показник ступеня стисливості грунтів основи в плані будинку або споруди.
Розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання поверхні грунту r при просіданні товщі від власної ваги  ssl ,g  - ділянка поверхні грунтової товщі, на якій просідання від власної ваги грунту змінюється в межах від максимально можливої величини до нуля.
Нахил земної поверхні при просіданні грунтів від власної ваги   іsl   -  тангенс кута нахилу земної поверхні, який є відношенням величини максимально можливого просідання від власної ваги грунту товщі  ssl ,g  до довжини криволінійної ділянки осідання земної поверхні  r .
Негативне тертя - сили тертя, що виникають по бокових поверхнях паль, глибоких фундаментів або заглиблених споруд і довантажують їх у випадку, коли просідання оточуючого грунтового середовища від власної ваги при його замочуванні перевищує осідання конструкцій.
Модулі деформації грунтів  Е  і  Еel  - відповідно модулі повних та пружних деформацій грунтів при стиску за умов їх природньої вологості.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.38

Коефіцієнти жорсткості основи C і D - інтегральні характеристики нерівномірної стисливості і зсуву основи відповідно у вертикальному і горизонтальному напрямках на контакті з конструкціями фундаментів, які застосовуються при розрахунках будівель та споруд. Залежать від інтенсивності навантажень, форми і розмірів їх передачі на основу, деформаційних та властивостей міцності і вологосі грунтів.
Крен будинку або споруди - нахил будинку, споруди чи їх частин, що виникає внаслідок впливу довантаження сусідніх фундаментів, неоднорідності грунтів основи, просідання, привантаження прилеглої території тощо.
Вирівнювання будинків і споруд - сукупність технологічних прийомів, які застосовуються для відновлення проектного (експлуатаційного) положення будинку або споруди, що отримали наднормативні осідання або крен.
Комплекс заходів - комплекс захисних інженерних заходів, що використовуються в будівництві будинків і споруд на просідаючих грунтах і містять часткове усунення властивостей просідання основи в верхній її частині, водозахисні заходи і підсилення конструкцій для сприйняття ними зусиль, що виникають при просіданні основи.
Ущільнений грунтовий шар - штучно перетворений шар товщі основи бу¬динків і споруд з метою зниження деформаційних і підвищення властивостей міц¬ності просідаючих грунтів або їх заміни.
Водозахисні заходи - комплекс інженерних заходів, які направлені на запо¬бігання або зниження імовірності замочування просідаючих грунтів в основі бу¬динків і споруд.
Шов деформаційний - конструктивне рішення (елемент конструктивного захисту) у виді постійного вертикального наскрізного розрізу несучих конструкцій будинку і споруди, що відділяє одну частину будівлі від іншої і забезпечує неза¬лежну роботу конструкцій при дії різних чинників (осідань, просідань, сейсміки, температури).
Суфозійно-просідний зсув - просідання і наступний плин грунтів на крутих схилах, які складені просідаючими грунтами при їх обводненні, під дією напружень від власної ваги грунту і гідродинамічних тисків, що в сумі перевищують значення початкового тиску просідання.
Граничні деформації будинків і споруд (відносна різниця осідань суміж¬них фундаментів, крен, середня або максимальна осадка) - максимально допустимі для об'єкта даної конструктивної системи величини деформацій спільно з основою, перевищення яких може привести до порушення нормальної експлуатації, знижен¬ню комфортності мешкання або умов роботи людей, що в ньому знаходяться, по¬рушенню роботи технологічного обладнання, а також до зниження міцності та стійкості основних несучих конструкцій або переходу їх (або об'єкта в цілому) до аварійного стану.
НОРМАТИВНІ  ДОКУМЕНТИ,                           НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ТЕКСТІ
СНиП ІІ-7-81*        Строительство в сейсмических районах.                 СНиП 2.02.01-83    Основания зданий и сооружений.
ДБН В. 1.1-3-97      Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення.
КДП-204/12,            Положення   про   систему   технічного   обслуговування,                        Україна 193-91        ремонту та реконструкції жилих будівель в містах та селищах України.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.39
ДОДАТОК 2
(рекомендований)
РОЗРАХУНКОВІ СХЕМИ ВПЛИВІВ ВІД НЕРІВРОМІРНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВИ
1 Визначення напружено-деформівного стану конструкцій будинків і споруд, які проектуються для будівництва на просідаючих грунтах, має здійснюватися на основі їх спільних розрахунків з основою. При складанні розрахункових схем основи і вико¬нанні її розрахунків допускається застосовувати один із двох методів:
- 1 - безпосереднє математичне моделювання грунтових товщ під будинком (спорудою) та на оточуючій території з допомогою обчислювальних комплексів, що реалізують розрахунки їх моделей як деформованого твердого тіла або трифазного се¬редовища у напруженнях чи переміщеннях методами кінцевих елементів;
- 2 - замкнуті рішення та емпіричні формули, що базуються на дослідних даних, які пройшли перевірку у практиці проектування і рекомендовані нормативними доку¬ментами.
У першому методі використовуються коректні моделі розв'язання задач щодо визначення напружень, деформацій і оцінки структурної міцності елементів середо¬вища, розповсюдження води у грунтах із локальних джерел та при підвищенні рівня підземних вод, дані про фізико-механічні та характеристики міцності грунтів та їх зміни у результаті накладання полів вологості і напружень. Розрахункові моделі по¬винні реалізовуватися у програмному комплексі, який захищений ліцензією, що до¬зволяє виконувати у напівавтоматичному або автоматичному режимах розрахунки основи спільно із конструкціями будинків і споруд.
У другому методі використовуються прийняті у практиці проектування рішення для розрахунку основ за першою та другою групами граничних станів, регламентова¬них          СНіП 2.02.01, і застосовуються умовні схеми замочування грунтів та проявлення деформацій. Як і в першому методі, необхідні такі самі вихідні дані та відповідні роз¬рахункові засоби.
2 При виборі схем деформацій основи у результаті локального замочування грунтів слід виходити зі схеми розташування водонесучих комунікацій на об'єкті, який розраховується, і передбачати ті ділянки при аварійних витіканнях, з яких вода може досягти його основи. Залежно від ситуації джерела замочування можуть бути лінійними чи точковими.
Щонайменше розглядається два варіанти розташування джерела замочування: перший - під серединою будинку або споруди; другий - під торцем будинку або спо¬руди (рисунки 2.1 і 2.2 даного додатка).
3 Впливи на конструкції будинків і споруд від нерівномірних деформацій основи при просіданні її грунтів у результаті замочування приймаються у виді:
- зниження контактної жорсткості основи на замочених ділянках у результаті ви¬никнення деформацій просідання та додаткових деформацій непросідаючих грунтів від зовнішнього навантаження у верхній зоні просідання (враховується при гру¬пах складності умов будівництва 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б  і  2-В, рисунок 2.1);

                                                                                                                                                    ДБН В 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.40

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.41
а, б - при розташуванні воронки просідання під серединою будинку; в - під торцем будинку;            1 - воронка просідання; 2 - горизонтальні переміщення поверхні
Рисунок 2.2 - Схеми вертикальних і горизонтальних переміщень поверхні основи при просіданні грунту від власної ваги
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.42
- вертикальних і горизонтальних переміщень контактної поверхні основи внаслі¬док просідання грунтів і додаткових деформацій непросадочних грунтів від власної ваги у її нижній зоні на ділянці 2r відповідно до 2.2 (враховується при групах склад¬ності умов будівництва 2-А, 2-Б и 2-В, рисунки 2.1, б та 2.2 цього додатка );
- додаткових навантажень на заглиблені конструкції будинків і споруд або пере¬творені масиви їх основ, що виникають від тертя по вертикальних поверхнях при про¬сіданні грунтів від власної ваги (враховується при групах складності умов будівництва 2-А, 2-Б й 2-В, рисунки 7.1, 7.2, 7.3 додатка 7).
4 Значення коефіцієнтів жорсткості для ділянок основи природної вологості і в замоченому стані визначається згідно з додатком 5 (рисунок 2.1, г).
Довжина ділянки основи, на якій жорсткість основи знижується у результаті за¬мочування грунтів, залежить від глибини закладання фундаменту, глибини розташу¬вання джерела замочування, глибини зони просідання від зовнішнього навантаження і величини кута  до вертикалі розтікання води у боки від джерела замочування, який приймається для лесових супісків і лесів 35°, а для лесоподібних суглинків 50°.
5 При повному усуненні властивостей просідання грунтів у зоні  hsl ,p  (група скла¬дності умов будівництва 1-В) та при відсутності просідання грунтів від власної ваги розрахункову схему деформацій основи під будинком або спорудою приймають як для непросідаючих грунтів.
6 При групах складності умов будівництва 2-А, 2-Б і 2-В необхідно враховувати, крім просідання грунтів від зовнішнього навантаження у зоні  hsl ,p  та від власної ваги грунту у зоні hsl ,g , також і горизонтальні переміщення земної поверхні  иsl  (рисунок 2.2).
7 Просідання грунтової основи від зовнішнього навантаження ssl,p і від власної ваги грунтів товщі ssl ,g обчислюються на основі даних інженерно-геологічних вишу¬кувань згідно зі СНіП 2.02.01 при значеннях коефіцієнта ksl=1 та формули (6) додатка 5 цих норм.
8 Вертикальні переміщення земної поверхні при групах складності умов будів¬ництва     2-А, 2-Б і 2-В внаслідок просідання грунтів від власної ваги приймаються при ширині джерела Вw (2.2, рисунок 2.2,а), яка перевищує потужність товщі просідання у виді воронки просідання (рисунок 2.2) і визначається за формулами:
при х 0,5 bw            ssl ,g (x)=ssl ,g  ;
при 0,5bw <х  0,5 bw + r
                                                               ;   (1)                        
  
        при  х > 0,5 bw + r    ssl ,g (x)=0 ,
  де  ssl ,g   - повна величина просідання грунтів від власної ваги;
                 х      -  координата, яка відраховується від осі джерела замочування;
bw    - ширина горизонтальної ділянки просідання;
r = Нsl mr  - розрахункова довжина ділянки осідання земної поверхні при просіданні грунтів від власної ваги,
            тr = 0,5 + m  tg  - коефіцієнт, який залежить від будови товщі Нst  і  приймається за таблицею 2.1.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II C.43

Таблиця 2.1
Будова грунтової
товщі
    тr


    Лесоподібний супісок та лес
    Лесоподібний суглинок


Однорідна
    
1,2
    
1,7

Двошарова:    Кf1<Кf2
              Kf1 >Kf2
    1,0
1,5
    1,35
2,2
Тришарова:   Кf1<Кf2
                       Kf1 >Kf2
    
1,7
    
2,55

Багатошарова:
Кf1>Кf2> Кf3 >Кf4>Кf5
    
1,9
    
2,9

      Примітки: 1. У таблиці Кf1, Кf2 , Кf3 ,Кf4 ,Кf5  -  коефіціенти фільтрації грунтових шарів у межах    товщі Нsl .
      2. У випадках, коли шар просідаючого грунту прикритий зверху шарами непросідаючих грунтів, величина Нsl  приймається рівною відстані від рівня денної поверхні до підошви просадочного шару.

При замочуванні на площі завширшки Вw < Нsl просідання грунту визначається за формулою (1), але замість величини повного просідання грунту ssl ,g  слід підставля¬ти величину можливого його просідання s'sl,g , яка визначається за формулою
  .        (2)
9 Величина горизонтального переміщення земної поверхні (рисунок 2.2), викли¬каного просіданням грунтів від власної ваги у різних точках воронки просідання, ви¬значається за формулами:
при 0,5bw <х 0,5bw + r

                                    ;          (3)
  при х < 0,5bw, х > 0,5 bw + r               иsl (х) = 0,                   (4)
де     , мм/м .                                            (5)

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.44

ДОДАТОК З
(рекомендований)
ЗАХОДИ  ЩОДО УСУНЕННЯ АБО ЗМЕНШЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ, СКЛАДЕНИХ ПРОСІДАЮЧИМИ ГРУНТАМИ
До складу заходів, що усувають або зменшують деформації основ, складених просідаючими грунтами, входять наступні.
Ущільнення просідаючих грунтів попереднім замочуванням, у тому числі з використанням глибинних вибухів
1 Спосіб рекомендується застосовувати для усунення просадочності грунтів, зниження їх деформативності та підвищення несучої спроможності при товщах просі¬дання завглибшки понад 8 м, які характеризуються просіданням від власної ваги. За¬стосування способу ефективне при ущільнюваних грунтах, які представлені пилува¬тими пісками, супісками або лесоподібними суглинками з щільністю сухого грунту не більше 15,0 кН/м3 і коефіцієнтом фільтрації не менше 0,05 м/діб.
2 Кількість води, необхідна для замочування, визначається для конкретного майданчика з допомогою розрахунку за умови досягнення ступеня вологості грунтів не менше 0,8 у межах всієї товщі просідання.
Якщо грунти товщі просідання зволожені недостатньо, то здійснювати вибухи забороняється для запобігання можливого утворення камуфлетних порожнин.
Вибухові роботи повинні виконуватись тільки спеціалізованими організаціями.
3 Усунення властивостей просідання грунтів верхнього недоущільненого шару потужністю 2,5 - 4,0 м слід виконувати:
- пошаровим влаштуванням грунтових, гравійно-піщаних, щебеневих, та інших піщаних подушок;
- доущільненням грунтів важкими трамбівками;
- прорізкою верхнього шару фундаментами.
4 Для виключення впливу замочування і глибинних вибухів на розташовані по¬близу будинки і споруди відстань до них від найближчого боку замочуваного майдан¬чика повинна бути не менше величини розрахункової сейсмічної зони і трикратної товщини шарів просідання грунту за наявності під ним водоупору, а за його відсутно¬сті - полуторній товщині шарів просідання грунту.
5 Будинки і споруди на основах, ущільнених попереднім замочуванням (у тому числі глибинними вибухами), рекомендується проектувати з урахуванням можливих нерівномірних осідань та тривалості часу консолідації грунтів основи. Нерівномірні осадки фундаментів повинні обчислюватися з урахуванням мінливості стисливості грунту, яка оцінюється коефіцієнтом 
=Еmax/Еmin ,  (1)

де Еmax і Еmin - відповідно максимальне і мінімальне значення осередненого за глибиною модуля деформації обводнених грунтів основи в межах контуру будинку (споруди).
Величина  встановлюється за даними випробувань грунтів на конкретному майданчику будівництва, але повинна прийматися у розрахунках не нижче  = 1,5.

ДЕН В. 1.1-5-2000 Ч.II C.45
6 Проектування споруд для будівництва з використанням способу здійснюється організаціями, які мають ліцензію на виконання цих робіт, згідно з висновком науко¬вої організації, яка спеціалізується в галузі підготовки основ, складених просідаючи¬ми грунтами.
Регульоване замочування просідаючих грунтів
7 Спосіб регульованого замочування може застосовуватися для будівництва споруд заввишки до 16 поверхів включно для усунення властивостей просідання грун¬тів на товщах із максимальною величиною просідання від власної ваги грунту до 1,5 м, які не відносяться до зсувних, закарстованих і сейсмічних територій. Застосовуєть¬ся у процесі зведення будинків і споруд з ущільненням грунтів основи під дією зовні¬шнього навантаження та власної ваги грунту.
8 При просіданні грунтів від власної ваги до 0,5 м застосовують одностадійне замочування у процесі зведення об'єкта, а понад 0,5 м - замочування здійснюється за дві стадії: перша - до зведення будинку або споруди, друга - у процесі його зведення.
При одностадійному замочуванні грунтів основи будинків і споруд слід проек¬тувати з урахуванням нерівномірних осідань замоченого грунту під впливом зовніш¬нього навантаження, а за грунтових умов, де можливе просідання від власної ваги грунту, - на дію нерівномірних деформацій основи.
При двостадійному замочуванні грунтів основи будинків і споруд слід проектувати з урахуванням нерівномірних осідань від зовнішнього навантаження, виходячи з умови завершення осідання грунтів від власної ваги у період попередньої стадії замо¬чування.
9 Будинки, що проектуються на базі способу регульованого замочування грунтів основ, повинні мати, як правило, прямокутну в плані конфігурацію із співвідношен¬ням сторін 1:2 для будинків до 9 поверхів включно і 1:3 для будинків вище 9 поверхів. При цьому довжина будинку (відсіку) повинна бути не більше 1,3 його висоти від пі¬дошви фундаменту до карниза і не повинна перевищувати значеннь, що допускаються чинними нормативними документами на проектування бетонних, залізобетонних, кам'яних і армокам'яних конструкцій з урахуванням температурно-усідних деформа¬цій матеріалу.
Проектування протяжних будинків необхідно здійснювати з розрізкою їх на окремі відсіки (не більше 6). При цьому ширина деформаційних швів між наземними частинами відсіків повинна бути не менше 300мм у світлі. Допускається зміщення відсіків відносно один одного у плані на величину не більше 1/5 ширини будинку і по висоті - не більше 0,6 м.
10 Конструкція грунтових основ повинна включати шар грунту, ущільнений трамбівками, укочуванням або поєднанням цих способів, під яким повинна влаштову¬ватись спеціальна дренажна система для виконання робіт з регульованого замочуван¬ня. підстильних просідаючих грунтів у процесі зведення будинку.
11 Проектування будинків із застосуванням регульованого замочування слід ви¬конувати з урахуванням того, щоб зона розвитку просідань не досягала основ існуючиx сусідніх будинків і споруд.
Зона розвитку просідань у сторони від будинку, що проектується, повинна ви¬значатися за формулою

,
де h - відстань від підошви ущільненого шару до нижньої межі товщі просі¬дання, м;
     - кут розтікання води в сторони, який приймається для супісків і лесів 35° і для лесоподібних суглинків 50°.




ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.46

Відстань від раніше споруджених будинків способом регульованого замо¬чування повинна складати не менше 0,5 lН  для будинків без ліфтів та 0,7 lН - для бу¬динків з ліфтами.
12 Виконання робіт з усунення просадочності основ методом регульованого за¬мочування повинно здійснюватись спеціалізованими організаціями.
Примітка. Застосування способів будівництва за умовами пунктів 1-12 даного дода¬тка повинне здійснюватися з обов'язковим врахуванням вимог розділу 3.
Ущільнення товщі грунтовими палями або армування вертикальними елементами підвищеної жорсткості
13 Спосіб застосовується при товщах просідаючих грунтів до 25 м, відсутності у межах товщі шарів піску та при оптимальній вологості грунту (на 0,02 - 0,04 нижче вологості на межі розкочування).
14 При проектуванні грунтових масивів, армованих елементами підвищеної жорсткості, з метою захисту таких елементів від навантажуючого тертя, яке може ви¬никати при просіданні грунтової оточуючої товщі, слід передбачати водозахисні екра¬ни у виді трьох рядів грунтонабивних паль по всьому периметру армованого масиву та грунтову подушку, що його перекриває.    
З цією метою допускається застосовувати компенсаційні траншеї, які влашто¬вуються по периметру армованого масиву.
Стовпи і стрічки із закріпленого грунту
15 Фундаментні конструкції у виді стовпів або стрічок із закріпленого грунту застосовуються, як правило, з повною прорізкою усіх шарів просідаючих та інших видів грунтів, характеристики міцності яких знижуються при замочуванні. Спирання кінців стовпів та стрічок повинно передбачатися на малостисливі грунти (скельні, великоуламкові з піщаним заповнювачем, щільні та середньої щільності, піщані, пилу¬вато-глинисті, глинисті твердої та напівтвердої консистенцій).
16 Застосування висячих стовпів та стрічок допускається за умови повної прорізки ними всіх шарів просідання грунтів, якщо на необхідній глибині відсутні скельні та інші малостисливі грунти. У цих випадках будинки і споруди повинні проектувати¬ся з урахуванням можливих нерівномірних осідань стовпів або стрічок від зовнішніх навантажень.
У грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунту, слід врахо¬вувати також сили негативного тертя об їх бокову поверхню при локальному замочу¬ванні грунтів зверху із зовнішніх джерел та при можливому підвищенні рівня підзем¬них вод під частиною будинку або споруди.

Пальові фундаменти у просідаючих грунтах
17 Пальові фундаменти в просідаючих грунтах слід проектувати з повною прорізкою усіх шарів просідаючих та інших видів грунтів, характеристики міцності яких знижуються при замочуванні. Спирання кінців паль слід, як правило, передбачати малостисливі грунти (скельні, великоуламкові з піщаним заповнювачем, щільні та редньої щільності, піщані, пилувато-глинисті та глинисті твердої консистенції).
При цьому пилувато-глинисті грунти повинні мати показники текучості:
- ІL <0,6 для всіх типів паль в грунтових умовах де відсутнє просідання від власної ваги грунту;

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.47
- ІL < 0,4 для забивних паль і ІL < 0,2 для буронабивних паль в грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунту, якщо ssl ,g  su ;
- ІL <0,2 для забивних паль і ІL  0 для буронабивних паль в грунтових умовах де можливе просідання від власної ваги грунту, якщо ssl ,g  su  ;
- su - граничне значення сумісної деформації основи палі, пальового фундаменту та споруди, яке приймається згідно з таблицею 3.5 даного додатка.
Спирання кінців паль на пухкі водонасичені піски, пилувато-глинисті грунти при   ІL >0,5 не допускається.
18 Допускається застосовувати висячі палі за умови повної прорізки просідаючих грунтів у тих випадках, коли палі-стояки не можна влаштовувати через відсутність на необхідній глибині скельних чи малостисливих грунтів. Будинки і споруди слід проектувати у таких випадках з урахуванням нерівномірного осідання пальового фундаменту, викликаних силами негативного тертя по боковій поверхні паль при підвищенні рівня підземних вод або при замочуванні грунтів із зовнішнього джерела під частиною будинку або споруди. При цьому слід передбачати у проектах водозахисні заходи, а також розрізку будинків і споруд на окремі відсіки згідно з 4.7-4.9.

19 При просіданні грунтів від власної ваги більше 30см слід враховувати можливість горизонтальних переміщень пальових фундаментів, розташованих на криволінійній ділянці воронки просідання.
20 За наявності техніко-економічного обгрунтування допускається з метою зниження (виключення) дії сил негативного тертя влаштовувати палі у грунтовому масиві, раніше ущільненому попереднім замочуванням, або огородженому водозахисним екраном з кількох рядів грунтових паль, що влаштовані у шаховому порядку.
21 Влаштування похилих паль діаметром меншим ніж 250 мм у просідаючих грунтах, де можливе просідання від власної ваги грунту, не допускається, а при більших діаметрах - тільки при обгрунтуванні несучої здатності за матеріалом паль.
Прорізка товщі просідання підземними поверхами
22 За наявності техніко-економічного, містобудівного та екологічного обгрунтування доцільно у проектах багатоповерхових будинків влаштовувати підземний поверх або декілька поверхів, які прорізають товщу просідання, із спиранням фундамен¬тів на непросідаючий грунт.
При просадочних товщах великої потужності допускається часткова їх прорізка підземними поверхами з улаштуванням під ними ущільненої грунтової чи піщаної по¬душки, пальових фундаментів або ущільнених (закріплених) грунтових масивів, що прорізають усю товщу просідання.
23 Техніко-економічне, містобудівне та екологічне обгрунтування доцільності влаштування підземних поверхів (поверхів) повинне включати врахування таких фак¬торів, як: оцінка водно-вологісних, температурних, гравітаційних, динамічних впливів на геологічне середовище; економія території забудови (за рахунок переміщення у підземні поверхи традиційно наземних об'єктів: гаражів, спортивних залів, об'єктів торгівлі, складів, трансформаторних підстанцій тощо); зменшення протяжності доріг та інженерних мереж, а також виключення здорожчуючих конструктивних і водозахи¬сних заходів, які забезпечують експлуатаційну надійність об'єкта будівництва при традиційних способах його проектування і будівництва.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.48  
24 Фундаменти підземних поверхів можуть проектуватися стрічковими, стовп¬частими, плитними, у виді перехресних балочних систем, а також комбінованими за¬лежно від конструктивно-планувальної схеми споруди і схеми передачі навантаження на грунти основи.
25 Розрахунки заглиблених конструкцій підземних поверхів, що проектуються у грунтових умовах, де можливе просідання від власної ваги грунтів, повинні викону¬ватися з урахуванням можливості розвитку сил негативного тертя по зовнішніх пло¬щинах заглиблених конструкцій внаслідок осідання оточуючого просідаючого грунту під дією його власної ваги при замочуванні зверху або при підвищенні рівня підзем¬них вод.
Часткове усунення властивостей просідання грунтів у верхній зоні основи і влаштування зворотних засипок
26 При проектуванні будинків і споруд із застосуванням комплексу заходів по¬винна виконуватися підготовка основи шляхом ущільнення верхньої частини товщі просідання важкими трамбівками, влаштування грунтової подушки, а також у виді двошарового ущільнення (поєднання ущільнення важкими трамбівками з улаштуван¬ням грунтової подушки).
27 Часткове усунення властивостей просідання грунтів у верхній зоні товщі просідання hsl ,p   допускається застосовувати тільки у поєднанні з водозахисними та конструктивними заходами.
28 Ущільнення важкими трамбівками грунтів зі ступенем вологості sr  0,7 та щільністю рd  1,55 т/м3 передбачається з метою:
- усунення властивостей просідання грунтів у межах усієї або частини верхньої зони просідання від зовнішнього навантаження;
- створення в основі будинку або споруди суцільного маловодопроникного екра¬на, який перешкоджає замочуванню зверху просідаючих грунтів нижнього шару;
- підвищення щільності та характеристик міцності, а також зменшення стисли¬вості грунтів за можливого їх водонасичення.
Ущільнення важкими трамбівками може застосовуватися у залежності від ваги трамбівки і висоти її скидання при розташуванні майданчика, що ущільнюється, на сейсмонебезпечній відстані від існуючих будинків і споруд з урахуванням їх техніч¬ного стану, а також наявності інженерних комунікацій, виконаних з чавунних, кера¬мічних азбестоцементних та залізобетонних труб.
29 Грунтові подушки застосовуються у випадках, коли ущільнення важкими трамбівками неможливе:
- при ступені вологості просідаючих грунтів в основі фундаментів Sr > 0,7 для створення в основі фундаментів ущільненого шару більшої товщини ніж при ущіль¬ненні важкими трамбівками;
- при розташуванні будівельного майданчика на відстані, що менше допустимої за умови безпеки навколишньої забудови при динамічних впливах від ущільнення важкими трамбівками (пункт 28);
-  за відсутності механізмів для застосування важких трамбівок.
30 При підготовці ущільненого масиву великої товщини у залежності від наявно¬го обладнання, величини товщі просідання і конструктивного рішення об'єкта потріб¬но передбачати влаштування двошарової основи, що складається із нижнього шару грунту, ущільненого важкими трамбівками або грунтонабивними палями, і верхнього у виді грунтової подушки.
Ущільнення важкими трамбівками та влаштування грунтових подушок повинні виконуватися у відповідності з чинними нормами виконання робіт.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.49
Застосування стрічкових, плитних та інших фундаментів мілкого закладання без повного або часткового усунення властивостей просідання грунтів у зоні hsl,p не до¬пускається.
31 Грунтові подушки слід влаштовувати з однорідних глинистих та суглинистих грунтів оптимальної вологості, яка дорівнює вологості на межі розкочування. При во¬логості нижчій за оптимальну більше ніж на 0,05 (абсолютне значення) слід виконува¬ти дозволоження грунту до оптимальної вологості.
32 Зворотну засипку пазух котлованів і траншей слід виконувати після влашту¬вання фундаментів і перекриттів над підвалами. Засипку слід доводити до відміток, що гарантують надійне відведення поверхневих вод. У зимових умовах грунт для за¬сипки пазух має бути талим.
33 При виконанні робіт з улаштування зворотної засипки та її ущільнення необ¬хідно забезпечувати збереження гідроізоляції фундаментів і стін заглиблених частин будинку або споруди, а також розташованих поряд підземних комунікацій (трубопро¬водів, кабелів та ін.).
Водозахисні заходи
34 Водозахисні заходи при проектуванні будинків і споруд на просідаючих грун¬тах передбачаються для запобігання або зниження ймовірності замочування грунтів основи. З цією метою водонесучі мережі та пристрої у будинках і спорудах необхідно проектувати доступними для контролю за їх технічним станом та для можливого їх огляду та ремонту.
35 До складу водозахисних заходів входять:
- компоновка генерального плану;
- вертикальне планування території, що забудовується;
- влаштування під будинками екранів із ущільненого грунту (при будівництві на основі комплексу заходів);
- якісне ущільнення зворотної засипки пазух котлованів і траншей;
- влаштування вимощень по зовнішньому периметру будинків і споруд;
- прокладання зовнішніх і внутрішніх водонесучих комунікацій із заходами що¬до запобігання можливості витікання з них води в грунт та забезпечення контролю комунікацій, їх ремонту, скиду аварійних вод;
- розміщення газонів та зелених насаджень із наданням необхідних уклонів озе¬лененої поверхні для забезпечення стікання води при поливанні від будинку до кюве¬тів та скиду у каналізацію;
- за наявності гідрогеологічного прогнозу про очікуване підвищення рівня під¬земних вод - створення системи п'єзометричних свердловин для систематичного кон¬тролю та оцінки швидкості і ступеня рівномірності (нерівномірності) його підвищен¬ня з улаштуванням дренажних та інших систем для запобігання підтопленню основ фундаментів, підвалів, приямків, підпідлогових просторів та інших заглиблених при¬міщень і зниження нерівномірності підйому підземних вод.
36 Вимощення, які влаштовуються по периметру будинків та споруд, слід, як правило, суміщувати з тротуарами та під'їздами. Ширина вимощення повинна бути не менше 2 м на майданчиках з грунтовими умовами, де можливе просідання від власної ваги грунту, і не менше 1,5 м, якщо таке просідання відсутнє, властивості просідання грунтів усунені або товща просідання прорізана палями.
У всіх випадках вимощення повинні перекривати пазухи котлованів або траншей не менше ніж на 0,3 м.
37 Водозахист грунтів основи будинків і споруд при проектуванні внутрішніх мереж водопроводу і каналізації повинен містити: влаштування водонепроникних підлог у підвалах  
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.50
та підпідлогових просторах будинків; те ж саме у приміщеннях із регульованим розливом технологічних та побутових вод, застосування компенсаторів або гнучких стиків трубопроводів у місцях перетину деформаційних швів.
Внутрішні трубопроводи повинні прокладатися вище рівня підлоги підвалів бу¬динків і споруд із пристосуваннями або компенсаторами, які виключають можливість пошкодження трубопроводів при нерівномірному осіданні фундаментів. Вони мають бути доступними для огляду та ремонту.
38 За відсутності просідання від власної ваги грунту на майданчиках із групами складності будівництва 1-Б, 1-В у підвальних поверхах будинків допускається про¬кладання транзитних водонесучих мереж та мереж каналізації, а також випуски у ка¬налізацію вище підлоги підвалу.
Допускається прокладання транзитних комунікацій через підземні господарства виробничих будинків (технологічні підвали, приямки, тунелі та ін.), якщо при цьому не порушується технологічний процес і задовольняються умови техніки безпеки.
39 При грунтах основи з просіданням від власної ваги грунту транзитні водонесучі комунікації, що прокладаються нижче відмітки підлоги першого поверху, не по¬винні перетинати приміщень підземного господарства цехів, приямків із технологіч¬ним обладнанням, тунелів, а також сходових кліток, машинних відділень ліфтів, під¬йомників, сміттєпроводів та ін. Не допускається перетин каналізаційними трубопро¬водами деформаційних швів між суміжними відсіками будинків і споруд.
Вводи водопроводу і тепломереж, а також випуски каналізації до контрольних колодязів повинні бути прокладені у водонепроникних залізобетонних каналах.
Примикання каналів до фундаментів будинків і споруд повинно бути герметич¬ним і виконуватися з урахуванням можливих просідань каналів і фундаментів.
40 Мінімальні відстані у плані від зовнішніх поверхонь водопровідних і каналі¬заційних труб до зовнішніх граней фундаментів будинку або споруди слід приймати:
- за відсутності просідання від власної ваги і при групах складності умов будів¬ництва     1-А, 1-Б - не менше 5 м , а при групі 1-В - як за звичайних грунтових умов;
- за наявності просідання від власної ваги грунту - за таблицею 3.1:
Таблиця 3.1
Товщина шару
просідаючого грунту, м
    Відстані, м, при діаметрі труб, мм
    до 100
    понад 100 до 300
    понад 300

до 12
    5
    7,5
    10

більше 12
    7,5
    10
    15

Прокладання трубопроводів слід передбачати у водонепроникних каналах з ущільненням дна траншей і з обов'язковим влаштуванням випусків аварійних вод із каналів у контрольні пристрої з видаленням води.
41 Відведення атмосферних вод з покрівлі будинків і покриттів споруд повинно здійснюватися у зовнішню зливову або загальну каналізаційну мережу. За відсутності вказаної мережі відведення води слід здійснювати у місцеву зливосточну мережу зі скидом у безпечні місця за межами території, яка має забудовуватися.
Організоване зовнішнє водовідведення допускається тільки у III-IV будівельно-кліматичних зонах для будинків II і III груп капітальності заввишки не більше 5 по¬верхів (включно). Вода, що потрапляє на вимощення, повинна надходити у зливостокову мережу через водоприймальники або лотки.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.51
42 За відсутності в районі будівництва зливостокової каналізації воду з внутріш¬ніх стоків допускається скидати у відкриті водонепроникні лотки, прокладені через зелені зони, вимощення і тротуари (проїзди) у місцеву зливостокову мережу.
43 Опалювальні системи будинків і споруд слід передбачати такими, щоб під¬водки до нагрівальних приладів не перетинали деформаційних швів будинку або спо¬руди.
44 Внутрішні каналізаційні мережі слід групувати в об'єднані випуски з будинків і споруд через контрольні колодязі з наступним підключенням їх до найближчого ко¬лодязя мережі каналізації.
45 Водозахист просідаючих грунтів слід дублювати встановленням запобіжних і сигналізаційних пристроїв у системах скиду аварійних вод для сповіщення про аварійне витікання, що монтуються у спеціальних водонепроникних приямках чи конт¬рольних колодязях, у яких також можуть бути розташовані запірні пристрої трубопро¬водів, температурні компенсатори теплофікаційних мереж тощо.
46 На випадок аварії водонесучих мереж та для негайного відключення аварій¬них ділянок трас обслуговуючий персонал виробничих підприємств, житлових квар¬талів, мікрорайонів та ін. повинен мати детальні схеми водонесучих мереж території, яка обслуговується, із зазначенням їх вводів і випусків, оглядових і контрольних ко¬лодязів, місць розташування запірних пристроїв, засувок на водоводах тощо.
Раціональні галузі застосування різних способів підготовки основи та влаштування фундаментів
47 Вибір оптимального способу підготовки основи, яка складена просідаючими грунтами, і влаштування фундаментів повинен виконуватися в залежності від:
- конструктивно-планувальних параметрів будинку або споруди, які повинні мі¬стити дані про його конструктивну схему, характер передачі на грунт навантажень та їх величин, поверховість (висота) будинку або споруди, наявність підвалу або заглиб¬лених частин під всім об'єктом чи його частиною, оснащеність водонесучими мере¬жами і пристроями, наявність (або відсутність) технологічного виробництва з постій¬ним розливанням води або водних рідин, можливість підвищення рівня підземних вод з урахуванням тенденції до його зміни, характер грунтових напластувань, сейсміч¬ність району, ймовірність паводкових затоплень;
- характеру оточуючої забудови (житлові квартали, промислові підприємства, спортивні споруди, басейни рік, озер, морів та ін.);
- потужності товщі просідання, здатності до просідання від власної ваги грунту;
- технічних можливостей будівельно-монтажних організацій, які здійснюють будівництво, наявності індустріальної бази;
- набутого досвіду будівництва і експлуатації аналогічних об'єктів у районі за¬будови.
48 На стадіях ескізного проекту, ТЕО інвестицій та проекту попередній вибір способів підготовки грунтів основ та влаштування фундаментів, що зведені в таблиці 3.2 для товщ просідання різної потужності і різних конструктивних типів будинків та споруд, що систематизовані з таблицею 3.3, рекомендується виконувати згідно з таб¬лицею 3.4.  
49 Вибір остаточного варіанту підготовки основи і конструкції фундаменту по¬винен виконуватися для кожного конкретного об'єкта у заданих грунтових умовах шляхом порівнювання техніко-економічних показників варіантів, що розглядаються, за їх вартістю, тривалістю періоду робіт із їх здійснення, матеріаломісткістю і трудо¬місткістю, кліматичних особливостей району забудови, пори року, яка відведена для виконання нульового циклу, наявності спеціалізованої організації для виконання ро¬біт, термінів введення в експлуатацію об'єкта та ін.


ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.52

Таблиця 3.2

Варіанти конструктивних типів основ і фундаментів
1    Стовпчасті у витрамбуваних котлованах

2    Стовпчасті або стрічкові по ущільненому шару грунту (з допомогою важких трамбівок пошарового ущільнення)
3    Суцільна залізобетонна плита на ущільненій основі (за варіантом 2)

4    Перехресні залізобетонні стрічки на ущільненій основі (за варіантом 2), у тому числі просторово-рамні фундаменти
5    Палі - стояки з повною прорізкою товщі просідання
6    Палі висячі з повною прорізкою товщі просідання
7    Грунтові палі при армуванні товщі вертикальними елементами підвищеної жорсткості
8    Стовпи або стрічки із закріпленого грунту

9    Стовпчасті або стрічкові фундаменти на основі, яка була ущільнена попереднім замочуванням, у тому числі з використанням енергії вибуху
10    Повна прорізка товщі просідання підземними поверхами

11    Неповна прорізка товщі просідання підземними поверхами у сполученні з
варіантами 1,5-8

Таблиця 3.3
Тип    Конструктивна схема будинку або споруди
К-1

К-2
К-3
К-4    Каркасні цивільні будинки і промислові споруди заввишки 1-4 поверхи рам¬ної, рамно-зв'язкової і рамно-шарнірної систем з розрізкою на відсіки
Те саме заввишки 5- 8 поверхів
Те саме заввишки 9-12 поверхів
Те саме заввишки більше 12 поверхів
БК-1

БК-2
БК-3
БК-4    Безкаркасні промислові та виробничі будинки заввишки до 5 поверхів з розрізкою на відсіки
Те саме заввишки 6-10 поверхів
Те саме заввишки 11-16 поверхів
Те саме заввишки більше 16 поверхів
С-1

С-2
С-3    Будинки змішаної конструктивної схеми із сполученням об'єктів різної ви¬соти з розрізкою на окремі частини (театри, вокзали, аеропорти, культові споруди, стадіони та ін.)
Будинки елеваторів та інших промислових об'єктів із залізобетонних кон¬струкцій
Жорсткі сталеві і залізобетонні споруди (вежі, антени, димарі, опори ЛЕП, технічні установки та ін.)



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.53
Таблиця 3.4
Потуж-ність товщі просідан-ня, м    

Тип будівлі (споруди)    Група складності умов будівництва
        2-А (важкі)    2-Б (середні)    2-В (легкі)
        
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі    
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі    
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі










До 10


    

К-1    
5, 6    
4, 5, 6    
1, 2,
4, 5, 6    
4, 5, 6    
2, 4, 5, 6    
1, 2
4, 5, 6    
1, 4, 5, 6    
1, 2
4, 5, 6    
1, 2,
4, 5, 6
    
К-2    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
3, 4, 5, 6
    
К-3    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8
    
К-4    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8    
5, 6    
5, 6    
5, 6, 7, 8
    
БК-1    
3, 4, 5, 6    
2*, 5, 6    
2*, 5, 6    
3, 4, 5, 6    
2*, 5, 6    
2*, 5, 6    
3, 4, 5, 6    
2*    
2*
    
БК-2    
3**, 4**,
5, 6    
3**, 4**,
5, 6    
3**, 4**,
5, 6    
3**, 4**,
5, 6    
2**, 5, 6    
2**, 5, 6    
5, 6    
2*, 5, 6    
2*
    
БК-3    
5, 6,
10, 11    
5, 6,
10, 11    
5, 6,
10, 11    
5, 6,
10, 11    
5, 6,
10, 11    
5, 6,
10, 11    
5, 6,
10, 11    
5, 6,10    
5, 6,11*
    
БК-4    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8    
5, 6, 7, 8
    
С-1    
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11     
5, 6, 11
    
С-2    
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3, 5, 6     
3**
    
С-3    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    

3, 4, 5, 6     
3, 4**,
5, 6    
3, 4**

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.54
Продовження таблиці 3.4

Потужність товщі просідан-ня, м    

Тип будівлі (споруди)    Група складності умов будівництва
        2-А (важкі)    2-Б (середні)    2-В (легкі)
        
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі    
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі    
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі










До 20


    

К-1    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 2, 9     
5, 6    
5, 6, 2     
2, 3, 4
5, 6
    
К-2    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 2, 9     
5, 6    
5, 6, 3     
2, 3, 4
5, 6
    
К-3    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 3, 9     
5, 6, 9    
5, 6    
5, 6, 3*
    
К-4    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 9    
5, 6    
5, 6, 3*
    
БК-1    
3**, 4**,
5, 6, 9    
2**, 5,
6, 9    
2**, 5,
6, 9    
5, 6, 9     
5, 6, 9     

2**, 5, 6    
5, 6, 9    

2**, 9    

2**, 9
    
БК-2    
5, 6, 9    
5, 6, 9    

2**, 5,
6, 9    
5, 6, 9    
5, 6, 9    

2**, 5,
6, 9    
5, 6, 9    
5, 6, 9    

2**, 9
    
БК-3    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6,11    
5, 6,11
    
БК-4    

5, 6,11    

5, 6,11    

5, 6,11    
5, 6,
7, 8, 11    
5, 6,
7, 8, 11    
5, 6,
7, 8,11    

5, 6, 11    

5, 6, 11    

5, 6, 11
    
С-1    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9     
5, 6, 11     
5, 6, 11
    
С-2    
5, 6     
5, 6     
5, 6     
3*, 5, 6     
3*, 5, 6     
3*, 5, 6     
3*, 5, 6     
3*, 5, 6     
3*, 5, 6
    
С-3    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
3**, 4**, 5, 6     
3**, 4**, 5, 6     
3, 4**,
5, 6

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.55
Закінження таблиці 3.4

Потужність товщі просідан-ня, м    

Тип будівлі (споруди)    Група складності умов будівництва
        2-А (важкі)    2-Б (середні)    2-В (легкі)
        
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі    
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі    
1-А
важкі    
1-Б
середні    
1-В
легкі










Більше 20


    

К-1    
5, 6, 9    
5, 6, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 2, 9     
5, 6    
5, 6, 2     
2, 3, 4
5, 6
    

К-2    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9    
5, 6  9     
5, 6, 9     
5, 6, 2, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 3, 4     
2, 3, 4
5, 6
    

К-3    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 3, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 9    
5, 6, 3, 4
    
К-4    
5, 6,
7, 8, 9    
5, 6, 8, 9     
5, 6, 9    
5, 6, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 9     
5, 6, 9    
5, 6    
5, 6, 3, 4
    
БК-1    
3**, 4**,
5, 6, 9    
2**,
5, 6, 9    
2**, 5,
6, 9    
5, 6, 9     
5, 6, 9     

2**, 5, 6    
5, 6, 9    

2**,
5, 6, 9    

2**,
5, 6, 9
    
БК-2    
5, 6, 9    
5, 6, 9    
2**,
5, 6, 9    
5, 6, 9    
5, 6, 9    
2**,
5, 6, 9    
5, 6, 9    
5, 6, 9    

2**, 9
    
БК-3    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6, 9, 11    
5, 6,11    
5, 6,11
    
БК-4    

5, 6,11    

5, 6,11    

5, 6,11    

5, 6, 9, 11    

5, 6, 9, 11    
5, 6,
7, 8,11    

5, 6, 11    

5, 6, 11    

5, 6, 11
    
С-1    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11, 9    
5, 6, 11     
5, 6, 11
    
С-2    
5, 6     
5, 6     
5, 6     
3**, 5, 6     
3**, 5, 6     
3**, 5, 6     
3**, 5, 6     
3**, 5, 6     
3**, 5, 6
    
С-3    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
5, 6    
3, 4**,
5, 6     
3, 4**,
5, 6    
3, 4**,
5, 6

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.55

Примітки: 1.  У рамках вказані варіанти, яким потрібно віддавати перевагу.
2.    Знаком  *  позначені  варіанти  влаштування  основ  у  складі  комплексу  заходів  з  попередньо  передбаченими вирівнювальними пристроями.
3.    Знаком **  позначені варіанти влаштування основ, за яких пердбачені заходи з вирівнювання будинків і споруд.        

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.56
Граничні деформації будинків та споруд сумісно з основою
50 При проектуванні і розрахунку будинків та споруд згідно з 2.7 рекомендує¬ться враховувати граничні значення їх сумісних деформацій з основою, що наведені у таблиці 3.5, які відповідають випадкам, коли конструкції конкретних типів будинків і споруд не розраховані (Su) або розраховані (Su) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою.
51 Не рекомендуються перевищення значення гранично допустимих деформа¬цій будинків і споруд сумісно з основою, у тому числі тих, що розраховані на зусилля взаємодії з основою, виходячи з умов виключення можливого порушення технологіч¬них або архітектурних вимог до забезпечення їх нормальної експлуатації, змін проек¬тних рівнів та положень об'єктів в цілому, порушення роботи технологічного облад¬нання, а також вимог до міцності, стійкості і тріщиностійкості конструкцій, включа¬ючи загальну стійкість об'єкта.
Таблиця 3.5






Будинки
і
споруди

    Граничні величини деформацій
будинків і споруд сумісно з основою
    Su  конструкції об’єкта не
розраховані на зусилля,
які виникають в них при
взаємодії з основою     Su , конструкіії об’єкта розраховані на зусилля,
які виникають в них при взаємодії з основою
        
        
    

відносна різниця осідань



    


крен
iu
    середнє
  (в дужках макси¬мальне
smax, u)
осідання ,
       см    

відносна різниця осідань

    


крен
iu    середнє   (в дужках макси¬мальне
smax, u) осідання, см

        
        
    
    

        
        
    
    
1
    2
    3
    4
    5
    6
    7

1 Одноповерхові промислові і цивільні будинки з повним каркасом, з шарнірним при-кріпленням ригелів у двох напрямках при кроці колон 6 і 12м:
- із залізобетонним карка¬сом;

- зі сталевим каркасом
    




0,006

0,006
    




-

-
    




(15)

(15)
    




0,008

0,008
    




-

-
    

                        

                        

                        (20)-(30)

                        
(20)-(30)



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.57
Продовження таблиці 3.5






Будинки
і
споруди

    Граничні величини деформацій
будинків і споруд сумісно з основою
    Su  конструкції об’єкта не
розраховані на зусилля,
які виникають в них при
взаємодії з основою     Su , конструкіії об’єкта розраховані на зучилля,
які виникають в них при взаємодії з основою
        
        
    

відносна різниця осідань



    


крен
iu
    середнє
  (в дужках макси¬мальне
smax, u)
осідання ,
       см    

відносна різниця осідань

    


крен
iu    середнє   (в дужках макси¬мальне
smax, u) осідання, см

        
        
    
    

        
        
    
    
1
    2
    3
    4
    5
    6
    7

2 Те саме з жорстким при-кріпленням ригелів до колон у поперечному напрямку і шарнір-ним у поздовжньому при кроці колон
6 і 12м:
- із залізобетонним каркасом;
- зі сталевим каркасом
    





0,002
0,004    





-
-    





(8)
(12)    





0,0024
0,0050
    





-
-    





(10)
(15)
3 Промислові і цивільні багато-поверхові каркасні будинки рамної, зв'язкової та рам¬но-зв'язкової системи за¬ввишки 5 поверхів:
- із залізобетонним карка¬сом;
- зі сталевим каркасом
- ті самі будинки на плит¬них чи стрічкових фунда¬ментах з рамно-просторовою  підвальною части-ною    




0,002
0,004
-

    




-
-
0,005

    




(8)
(12)
12

    




0,0024
0,0050
-

    




-
-
0,008*

    




(10)
(15)
15-20

4 Каркасні промислові допоміжні одноповерхові будин¬ки з підвісними кран-балка¬ми, трьохшарнірні з залізобетонних рам, будинки з лег¬ких металевих конструкцій    0,006


    -


    (12)


    0,008


    -


    (15)


5 Промислові  і  цивільні  багато-¬поверхові безкаркасні будинки при:
- H / L  0,75
- H / L >0,75
    


0,002
-
    


-
0,005**
    


(8)
12
    


0,0024
-
    


-
0,008*
    

                        

                        
                        (10)

                        15-20



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.58
Продовження таблиці 3.5






Будинки
і
споруди

    Граничні величини деформацій
будинків і споруд сумісно з основою
    Su  конструкції об’єкта не
розраховані на зусилля,
які виникають в них при
взаємодії з основою     Su , конструкіії об’єкта розраховані на зучилля,
які виникають в них при взаємодії з основою
        
        
    

відносна різниця осідань



    


крен
iu
    середнє
  (в дужках макси¬мальне
smax, u)
осідання ,
       см    

відносна різниця осідань

    


крен
iu    середнє   (в дужках макси¬мальне
smax, u) осідання, см

        
        
    
    

        
        
    
    
1
    2
    3
    4
    5
    6
    7

6 Житлові багатоповерхові
безкаркасні будинки з несу¬чими стінами з:
- великих панелей

- великих блоків або цегляної кладки без армування;
- те саме з армуванням, в
  тому числі з влаштуван¬ням   поверхових поясів    


0,0016

0,0020

0,0024

    


0,005**
0,008*
0,005**
0,008*
0.005**
   0,008*    


10

10

15

    


0,0020

0,0024

0,0030

    


0,008*

0,008*

0,008*

    


10

10

15


7 Громадські будинки особливої значимості, монумен¬тальні будинки, будинки з великими залами прогоном 15-18 м  та більше    



0,0022    



0,005**    



10    



0,0025    



0,008*    



12
8 Культові жорсткі споруди (дзвіниці, мінарети, часовні), що окремо стоять, при
H/L>0,75
    -
    0.004
    20
    -
    0.004
    20

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

9 Культові багатокупольні спору-ди піддатливої конструктивної схеми з кон¬струкціями у виді арок, склепінь, куполів, тощо
    0,0020
    -
    (10)
    0,0022
    -
    (10)

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

10 Дитячі дошкільні будин¬ки, лікарні, поліклініки, шко¬ли, театри, клуби та ін.:
     - заввишки 1-3 поверхи;
     - заввишки 4-5 поверхи
    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    0,0040
    0,005
    8
    0,0050
    0,008*
    10

    0,0026
    0,005
    10
    0,0030
     0,008*
    12



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.59
Продовження таблиці 3.5






Будинки
і
            споруди    Граничні величини деформацій
будинків і споруд сумісно з основою
    Su  конструкції об’єкта не
розраховані на зусилля,
які виникають в них при
взаємодії з основою     Su , конструкіії об’єкта розраховані на зучилля,
які виникають в них при взаємодії з основою
        
        
    

відносна різниця осідань



    


крен
iu
    середнє
  (в дужках макси¬мальне
smax, u)
осідання ,
       см    

відносна різниця осідань

    


крен
iu    середнє   (в дужках макси¬мальне
smax, u) осідання, см

        
        
    
    
        
        
    
    
1
    2
    3
    4
    5
    6
    7

11 Установи соціального обслу-говування, допоміжні бу¬дівлі міської інфраструктури, побутові прибудови промислових споруд    


0,0040    


0,005**    


8    


0,0050    


0,008*    


10
12 Споруди елеваторів із залізо-бетонних конструкцій:
- робочі споруди та силосні корпуси монолітної конст¬рукції на спільній фунда¬ментній плиті;
- те саме збірної конструкції;
- силосні корпуси монолітної конструкції, які стоять окремо;
- те саме збірної конструкції;
- робочі будинки на одній фунда-ментній плиті, які сто¬ять окремо    

-


-
-

-
-
    

0,003


0,003
0,004

0,004
0,004
    

(40)


(30)
(40)

(30)
(25)
    

-


-
-

-
-
    

0,008


0,008
0,008

0,008
0,008
    

(40)


(30)
(40)

(30)
(25)
13 Вугільні башти
    -
    0,008
    (20)
    -
    0,008
    (20)

14 Водонапірні башти на залізо-бетонній плиті
    -
    0,008
    (20)
    -
    0,008
    (20)

    
    
    
    
    
    

15 Сталеві копри
    -
    0,006
    -
    -
    0,006
    -

16 Димарі заввишки Н , м:
    
-
-
    
0,01
0,008
    
(40)
(40)
    
-

    
0,014
0,014
    
(40)
(40)

                  Н20
                        
             20<Н30
                        

                        


ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.60
Продовження таблиці 3.5





Будинки
і
           споруди



    Граничні величини деформацій
будинків і споруд сумісно з основою
    Su  конструкції об’єкта не
розраховані на зусилля,
які виникають в них при
взаємодії з основою     Su , конструкіії об’єкта розраховані на зучилля,
які виникають в них при взаємодії з основою
        
        
    

відносна різниця осідань



    


крен
iu
    середнє
  (в дужках макси¬мальне
smax, u)
осідання ,
       см    

відносна різниця осідань

    


крен
iu    середнє   (в дужках макси¬мальне
smax, u) осідання, см

        
        
    
    
        
        
    
    
1
    2
    3
    4
    5
    6
    7

30<Н40
40<Н50
50<Н60
60<Н70
70<Н100
100<Н200
200<Н300
             Н>300    -
-
-
-
-
-
-
-    0,007
0,006
0,005
0,0045
0,0040
1:2Н
1:2Н
1:2Н    (40)
(40)
(40)
(40)
(40)
(30)
(20)
(10)    -
-
-
-
-
-
-
-    0,014
0,014
0,010
0,010
0,010
1:2Н
1:2Н
1:2Н    (40)
(40)
(40)
(40)
(40)
(30)
(20)
(10)
17 Жорсткі споруди заввиш¬ки до 100 м (крім вказаних у 8,12-16)    -    0,004
    (20)
             -    0,006    (20)
18 Антенові споруди, телевізійні, радіорейні та ін. баш¬ти заввишки Н, м:
                       Н50
                       Н>50
    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    -
    0,002
    (15)
    
    0,007
    (15)

    -
    0,001
    (15)
    
    0,005
    (15)

19 Опори повітряних ліній
    
    
    
    
    
    

електропередачі:
    
    
    
    
    
    

- проміжні прямі;
    -
    0,003
    -
    -
    0,003
    -

- анкерні та анкерні кутові,
    -
    0,0025
    -
    -
    0,0025
    -

кінцеві, портали відкритих
    
    
    
    
    
    

розподільчих пристроїв;
    
    
    
    
    
    

- спеціальні перехідні
    -
    0,002
    -
    -
    0,002
    -

20 Повітряні компресори
    -
    0,004
    -
    -
    0,004
    -

21 Котли:
    
    
    
    
    
    

- вертикальні водотрубні;
    -
    0,010
    -
    -
    0,010
    -

- горизонтальні жаротрубні
    -
    0,012
    -
    -
    0,012
    -

22 Підкранові балки (підкранові шляхи):
- у поперечному напрямку;
- у поздовжньому напрямку
    
    
    
    
    
    

    
    
    
    
    
    

    -
    0,004
    -
    -
    0,005
    -

    -
    0,006
    -
    -
    0,006
    -



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.61
Закінчання таблиці 3.5





Будинки
і
           споруди



    Граничні величини деформацій
будинків і споруд сумісно з основою
    Su  конструкції об’єкта не
розраховані на зусилля,
які виникають в них при
взаємодії з основою     Su , конструкіії об’єкта розраховані на зучилля,
які виникають в них при взаємодії з основою
        
        
    

відносна різниця осідань



    


крен
iu
    середнє
  (в дужках макси¬мальне
smax, u)
осідання ,
       см    

відносна різниця осідань

    


крен
iu    середнє   (в дужках макси¬мальне
smax, u) осідання, см

        
        
    
    
        
        
    
    
1
    2
    3
    4
    5
    6
    7

23 Резервуари металеві
     об'ємами V (тис. м3):
                           для днища
       V10  
                           для контуру


                           для днища
   10<V20      
                           для контуру


                           для днища
   20<V60
                           для контуру
    

0,008/
0,003
0,008/
0,065

0,006/
0,0025
0,01/
0,008

0,004/
0,002
0,01/
0,01    

0,007/
0,005
-


0,007/
0,005
-


0,007/
0,005
-
    

(11)/(8)

-


(15)/
(10)
-


(18)/
(13)
-
    

0,008/
0,003
0,008/
0,065

0,006/
0,0025
0,01/
0,008

0,004/
0,002
0,01/0,01
    

0,007/
0,005
-


0,007/
0,005
-


0,007/
0,005
-
    

(11)/(8)

-


(15)/(10)

-


(18)/(13)

-

24 Підлоги промислових споруд з водостоками
    -

    0,01-
    -
    -
    0,02
    -

        0,02
    
    
    
    

Примітки:
1. Величини кренів iu , які відмічені знаком *, передбачені для будинків, які оснащені ліфтами і пристроями для рихтовки при наднормативних кренах.
2. Величини кренів iu , які відмічені  знаком **, передбачені для будинків, якщо ці величини не обумовлені тeхнологічними або експлуатаційними вимогами.
3. В пунктах 3, 5, 8 і 9  позначено:   Н - повна висота будинку від підошви фундаменту до карниза (верха куполa), L - довжина будинку (відсіку).
4. В пункті 23 діаметр днища приймається зa величину  l ; для контуру  l=6 м.
5. В пункті 23 над косою лінією наведені вимоги для експлуатаційного періоду резервуарів; під лінією - для гідравлічних випробувань резервуарів.



ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.62
ДОДАТОК 4
(обов'язковий)
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД  ЗА НЕОБХІДНОСТІ ЇХ ВИРІВНЮВАННЯ В ПЕРІОД ЕКСПЛУАТАЦІЇ
1 Вирівнювання будинків і споруд, окремих конструктивних елементів і техноло¬гічного обладнання слід здійснювати способами, які пройшли достатню експеримен¬тальну перевірку у натурних умовах і підтвердили свою ефективність. Вирівнювання допускається здійснювати з допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, гідравліч¬них домкратів) і шляхом локальної зміни деформаційної спроможності основи (вибу¬рювання, регульованого замочування грунтів та ін.) Вибір способу вирівнювання по¬винен здійснюватись з урахуванням особливостей конструктивного рішення будинку або споруди, грунтових умов і групи складності умов будівництва. У кожному конкре¬тному випадку вирівнювання має виконуватись із залученням спеціалізованих проек¬тних, наукових і виробничих організацій, які мають досвід виконання таких робіт.
Примітки: 1. Вирівнювання будинків і споруд як захід захисту від впливу нерівномір¬них деформацій основи не виключає вжиття інших заходів (конструктивних, підготовки ос¬нови та ін.).
2. Конструктивні рішення будинків і споруд, які проектуються з урахуван¬ням їх вирівнювання, мають бути узгоджені з організацією, що спеціалізується в цій галузі, та замовником.
2 Вирівнювання будинків і споруд вибурюванням (частковим вийманням) грунту з-під підошви фундаменту, як правило, передбачається у проектах будинків і споруд, що мають високу просторову жорсткість.
Вибурювання слід застосовувати, якщо в основі будинків і споруд, які підляга¬ють вирівнюванню, залягають грунти з модулем деформації не більше Е  25 МПа.
3 Регульоване замочування застосовується для усунення крену жорстких будин¬ків і споруд при нерівномірному просіданні грунтів і полягає в їх контрольованому водонасиченні з боку, протилежного напрямку крену. Спосіб використовується за на¬явності однорідних за властивостями просідання і товщиною грунтових шарів у осно¬ві будинку або споруди, що вирівнюється.
Роботи з регульованого замочування грунтів мають виконуватись під безперерв¬ним геодезичним наглядом за розвитком осідань фундаментів і земної поверхні, із за¬мірами пошарових деформацій основи з допомогою глибинних марок.
4 При проектуванні безкаркасних будинків і споруд за можливості їх наступного вирівнювання домкратами слід у фундаментній частині передбачати прорізи (для роз¬міщення домкратів) і горизонтальний роздільний шов між опорною частиною будин¬ку або споруди та частиною його, яка піднімається, а також забезпечувати вільний до¬ступ до місць установки вирівнювальних пристроїв, де висота від підлоги до виступних конструкцій стелі повинна бути не менше 1,8 м. У період часу між роботами з ви¬рівнювання прорізи для домкратів необхідно заповнювати цеглою на глиняному роз¬чині.
5 При проектуванні будинків і споруд з каркасною конструктивною схемою, що підлягають вирівнюванню, конструктивне рішення колон, фундаментів та вузлів кріп¬лення зв'язків до колон в блоках жорсткості необхідно передбачити (згідно з технологією вирівнювання) установку вирівнювальних пристроїв та опорних пристроїв для них.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.63

Кріплення підкранових балок до колон повинні допускати їх рихтування у верти¬кальній та горизонтальній площинах.
Кріплення до колон зв'язків і огороджувальних конструкцій, а також величина зазору між торцями стінових панелей повинні передбачати взаємні переміщення кон¬струкцій при вирівнюванні будинку.
Кріплення плит покриття будинку повинні бути піддатливими у вертикальній площині і жорсткими - у площині диску покриття.
6 Плитні і масивні фундаменти під спорудами та обладнанням, які підлягають вирівнюванню домкратами, слід проектувати з улаштуванням:
- роздільного шва між нижньою (опорною) і верхньою цокольною частинами фундаменту;
- прорізів в опорній і цокольній частинах фундаменту для розміщення домкратів;
- страхувальних елементів, які виконують у процесі експлуатації та під час робіт з вирівнювання роль зв'язків між цокольною і опорною частинами фундаменту.
7 Шахти ліфтів при проектуванні можуть бути включені у вирівнювану (ту, що піднімається) частину будинку або бути відокремленими на самостійних фундамен¬тах. У випадку відокремлених шахт їх конструкції повинні бути відділені від кон¬струкцій фундаментів будинку і його наземної частини роздільним швом та зазорами з розмірами, достатніми для рихтування по вертикалі ліфтових шахт. У фундаментах ліфтових шахт повинні бути передбачені прорізи для установки вирівнювальних при¬строїв.                                                  
8 Системи теплопостачання і газопостачання, внутрішнього водопроводу і кана¬лізації необхідно проектувати із застосуванням технічних заходів, що дозволяють за¬безпечувати нормальну експлуатацію інженерних мереж у процесі вирівнювання бу¬динку або споруди, у тому числі:
- забороняється прокладання трубопроводів у прорізах, призначених для розмі¬щення вирівнювальних пристроїв;
- кріплення стояків і розводних трубопроводів до конструкцій будинку або спо¬руди, розташованих вище горизонтального роздільного шва між опорною та частиною будинку або споруди, що піднімається;
- влаштування спеціальних тимчасових отворів для пропуску трубопроводу че¬рез стіни і фундаменти із забезпеченням розрахункових зазорів між трубопроводами і будівельними конструкціями;
- влаштування компенсаторів, що допускають горизонтальні і вертикальні пере¬міщення трубопроводів;
- установка запірних вентилів на всіх стояках трубопроводів холодного і гарячо¬го водопостачання.
9 У проектах будинків і споруд слід при будівництві передбачати закладання ма¬рок для інструментальних спостережень як на час виконання робіт, так і в період екс¬плуатації і вирівнювання.

ДБН B.I.I -5-2000 Ч.ІІ C.64

ДОДАТОК 5 (рекомендований)
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ЖОРСТКОСТІ ОСНОВ, СКЛАДЕНИХ ПРОСІДАЮЧИМИ ГРУНТАМИ
1 Коефіцієнти жорсткості основи, складеної просідаючими грунтами, які вико¬ристовуються для оцінки напружено-деформівного стану конструкцій будинків і спо¬руд, рекомендується визначати для двох станів просідаючих грунтів за вологістю:
- без урахування властивостей просідання грунтів, виходячи з деформаційних та характеристик міцності при сталій вологості, яка приймається як природна воло¬гість w, якщо w  wр , і вологість на межі розкочування wр , якщо w < wр ;
- з урахуванням властивостей просідання грунтів при можливому їх замочуван¬ні, виходячи з деформаційних та характеристик міцності грунтів у водонасиченому стані (ступені вологості Sr 0,8 ).
Розрахунок осідань і просідань основи виконують, як правило, з застосуванням розрахункової схеми основи у виді лінійно-деформівного напівпростору з умовним обмеженням глибини стисливої товщі або лінійно-деформівного шару згідно зі СНіП 2.02.01 та вказівками даного додатка.
Осідання і просідання основи
2 При обрахуванні значень коефіцієнтів жорсткості основи враховуються форма і розміри підошви фундаменту, неоднорідність геологічної будови та розподільні вла¬стивості грунтів.
Форма і розміри підошви фундаменту враховуються при визначенні напружень, що діють у вертикальному напрямку, за глибиною основи згідно з вимогами додатка 2 СНіП 2.02.01.
Неоднорідність геологічної будови основи враховується визначенням осідань у точках під підошвою фундаменту на розрахункових вертикалях геологічного розрізу, які вибираються залежно від характеру нашарувань, наявності лінз, включень та ін. (рисунок 5.1). За вибраними вертикалями слід призначати розрахункові шари у межах стисливої товщі основи.

                    
         Рисунок 5.1 — Геологічний розріз неоднорідної основи

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.65
Розподільні властивості, основи при природній вологості грунтів враховуються визначенням її змінного коефіцієнта жорсткості за значенням повного осідання вихо¬дячи з роздільного обліку його пружної та залишкової частин, які знаходяться у за¬лежності

s = sel + spl  ,           (1)

де s - повне осідання грунтової основи по вертикалі, що розглядається, від зов¬нішнього навантаження, яке вираховується у межах стисливої товщі основи Нс ;
sel  - пружна частина осідання;
spl  - залишкова частина осідання.
3 Повне осідання основи з використанням розрахункової схеми у виді лінійно-деформівного напівпростору по розрахунковій вертикалі слід визначати методом по¬шарового підсумовування за формулою
  ,    (2)

де   - безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;
              zp,i  - значення додаткового вертикального напруження від сумарних наван¬тажень, що передаються системою фундаментів, в і -му шарі грунту за вертикаллю, яка розглядається;                                                
     hi - товща і шару грунту;
Еi - модуль повних деформацій і шару грунту, шо визначається; в межах діючих напружень, які перевищують напруження від власної ваги грунту zp,i ,  відпо¬відно до пунктів 16-19 цього додатка;                                          
п - число шарів, на які розділена стислива товща основи.
При цьому розподілення вертикальних напружень по глибині основи за розра¬хунковими вертикалями визначається з урахуванням нерівномірного розподілення вертикальних напружень по горизонтальних перерізах стисливої товщі основи у від¬повідності з додатком 2 СНіП 2.02.01. Значення цих напружень на глибині на верти¬калі, що проходить через довільну точку у межах чи за межами фундаменту, що розг¬лядається, визначається методом кутових точок (додаток 2 СНіП 2.02.01) або з вико¬ристанням формул замкнутих розв'язувань, за якими визначається розподілення на¬пружень у лінійно-деформівному напівпросторі від дії навантаження на контактну поверхню основи.
4 Пружні осідання основи за розрахунковими вертикалями визначаються з ура¬хуванням нерівномірного розподілення вертикальних напружень по горизонтальних перерізах стисливої товщі аналогічно з пунктом 3.
Пружне осідання основи sel  за розрахунковою вертикаллю слід визначати за формулою

  ,     (3)

де zp,i, , h, п - аналогічні позначенням формули (2);
        Еel ,i  - модуль пружних деформацій і шару грунту, що визначається за розвантажувальною кривою діаграми деформування відповідно до пунктів 16-19 даного додатка.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.66
5 Залишкові осідання основи слід визначати у випадках, коли
p>zp,d  ,             (4)
де   р - середній тиск (нормальне контактне напруження) під підошвою фундаменту, що      не перевищує розрахункового опору грунту основи ;
zp,d  - вертикальне напруження на рівні підошви фундаменту від власної ваги грунтів, що лежать вище.
Залишкове осідання spl визначається як різниця між середніми значеннями пов¬ного осідання та пружною його частиною, які визначаються за розрахунковими вер¬тикалями, виходячи з залежності формули (1).
Якщо  р  zp,d  , залишкові та пружні осідання не розділяють і не визначають.
6 При визначенні коефіцієнтів жорсткості основи не враховуються розподільні властивості грунту, якщо дотримується умова
.     (5)
У цьому випадку при визначенні пружних осідань основи за формулою (3) зна¬чення напружень zp,i по всіх вертикалях у межах підошви фундаменту, які розгля¬даються, слід приймати однаковими та такими, що дорівнюють напруженням на вер¬тикалі, що проходить через центр підошви фундаменту. Залишкові осідання слід ви¬значати за формулою (1).
7 При визначенні коефіцієнтів жорсткості основи враховуються деформації просідання грунтів та додаткові деформації непросідаючих грунтів від зовнішнього навантаження у верхній зоні просідання hsl,p (деформованій зоні), які можуть виника¬ти при підвищенні їх вологості у результаті замочування з локальних джерел або при підвищенні рівня підземних вод.
Величину  просідання  ssl ,p  у  верхній зоні основи слід визначати як різницю між величиною просідання від сумарних напружень ssl та просіданням від власної ваги грунту ssl ,g за формулою
  ,         (6)
де   - відносна просадочність і шару грунту при сумарних напруженнях, виклика¬них власною вагою грунту та напруженнями від зовнішнього навантаження, що передається системою фундаментів;
  - відносна просадочність i шару грунту при напруженнях, викликаних влас¬ною вагою грунту;
hi - товща і шару грунту;
n1 — кількість шарів просідання, в яких виконується підсумовування просідання.
Величину додаткового осідання sd , що викликана деформаціями непросідаюч¬их шарів грунту у зоні hsl,p , які мають коефіцієнт пористості е>0,7, слід враховувати, якщо замочування грунтів призводить до істотного зниження їх модулів деформації. Додаткове осідання визначається за значеннями модулів деформації грунту природної вологості E та у водонасиченому стані Еw  за формулою (2), у якій модуль деформації Еі  слід замінити на Eдод,і ,  
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.67
а підсумовування виконати по тих шарах, у яких Eдод,і<100МПа.. Значення Eдод,і визначаються за формулою
  ,    (7)
Коефіцієнти жорсткості основи при стиску
8 Коефіцієнт жорсткості основи С лінійно-деформівної основи з урахуванням властивостей просідання грунтів по вертикалі, що розглядається, визначається за формулою
.    (8)
Проміжні значення коефіцієнта жорсткості на ділянках поверхні основи між розрахунковими вертикалями допускається визначати інтерполяцією.
9 У випадку, коли за результатами розрахунку будинку або споруди сумісно з основою при використанні значення коефіцієнтів жорсткості С, а для грунтових умов, де можливе просідання від власної ваги грунту, з урахуванням впливів просі¬дання (осідання) поверхні основи ssl ,g (додаток 2) реактивні тиски під підошвою фун¬даментів не задовольняють умови 4.20, коефіцієнти жорсткості слід визначати з ура¬хуванням нелінійних властивостей деформування основи (рисунок 5.2).
                                                        
Рисунок 5.2 - Розрахункова залежність між осіданням і тиском (нормальним контактним напруженням) для нелінійно-деформівної основи
При зростанні тиску на поверхню основи для розрахунків приймається гіпербо¬лічна залежність між осіданням та тиском, при зменшенні тиску — лінійна. Допускає¬ться застосовувати і інші види залежностей осідання - тиск, які перевірені експери¬ментальним шляхом та досвідом проектування та експлуатації будинків і споруд.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.68                                    
10 У відповідності з рекомендованими залежностями (пункт 9) між тиском і де¬формаціями основи загальні осідання без урахування деформацій просідання контак¬тної поверхні основи під фундаментами визначаються за формулами:
осідання s поверхні основи при зростаючому тиску   р
  ,     (9)
де   — приведене осідання (що встановлює параметри гіперболи), яке визначається за формулою
,   (10)
   тут  s' = spl + sel  - повне осідання основи по вертикалі, що розглядається, обчислене при   тиску р';
р' — середній тиск під підошвою фундаменту, який дорівнює розрахунковому опору грунту основи R і визначається відповідно до СНіП 2.02.01 з ураху¬ванням вологості грунтів під підошвою фундаменту;
рu - граничний опір грунту основи, який визначається у відповідності зі СнiП 2.02.01 з урахуванням вологості грунтів під підошвою фундаменту;
Осідання s поверхні основи при зменшенні тиску (розвантаженні) визначається за формулою
,   (11)
де    sa - осідання при тиску  рa , з якого починається розвантаження ;
s'el - пружне осідання основи при тиску р'.
11 При використанні залежностей між осіданням і тиском за формулами (9) і (11) значення нелінійних коефіцієнтів жорсткості основи без урахування властивос¬тей просідання грунтів слід визначати за формулами:
дотичний (дійсний) Сk при навантаженні
    ;    (12)
       січний (середній) Сc при навантаженні
        ;         (13)  
       дотичний Сpk  при розвантаженні
         ;         (14)
       січний Сps при розвантаженні
                                                       ;   (15)

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.69
де   pu , s, , p',  , sa , pa  - такі самі, як і у формулах  (9) - (11);
                             а - точка на кривій навантаження, від якої почалось розвантаження  (рисунок 5.2);
                                     b - точка на прямій розвантаження, за якою визначається січний коефіцієнт жорсткості ( рисунок 5.2);
   Pb - тиск, за яким визначається січний коефіцієнт жорсткості при   розвантаженні.
12 Значення нелінійних коефіцієнтів жорсткості основи з урахуванням власти¬востей просідання грунтів слід визначати за формулами (9) - (15), у яких:
- розрахунковий р' та граничний рu опори грунтів основи розраховуються з використанням розрахункових значень характеристик міцності грунтів у водонасиченому стані;
- повне осідання і просідання основи s' визначаються за формулою
s’ = spl - sel + ssl,p + sd ,    (16)
де spl , sel , ssl ,p , sd   - ті самі, що і в формулах (1) і (8).
Коефіцієнти жорсткості основи при зсуві
13 Коефіцієнти жорсткості D лінійно-деформівної основи при зсуві слід визна¬чати виходячи з горизонтальних переміщень u поверхні основи від дії середнього до¬тичного напруження т під підошвою фундаменту. Горизонтальні переміщення по¬верхні основи слід, як правило, визначати методами, що враховують обмежену гли¬бину зони горизонтальних переміщень грунту.
Коефіцієнт жорсткості D при зсуві слід визначати за формулою
     (17)
14 Коефіцієнт жорсткості нелінійно-деформівної основи при зсуві слід визнача¬ти виходячи з гіперболічної залежності між горизонтальним переміщенням та дотич¬ним контактним напруженням при його збільшенні; при зменшенні напруження при¬ймається лінійна залежність. Графік залежності між горизонтальним переміщенням u та дотичним напруженням г подібний до графіка на рисунку 5.2, де р і s слід замі¬нити на  τ  і  u.
Горизонтальне переміщення  u  поверхні основи при зростаючому дотичному на¬пруженні τ  слід визначати за формулою
,      (18)
де   — приведене горизонтальне переміщення, що визначається за формулою
,    (19)

де u'- горизонтальне переміщення поверхні основи по вертикалі, що розглядає¬ться, при дії горизонтального напруження ';
u    - граничний опір грунту основи зсуву по підошві фундаменту, що визначає¬ться згідно зі СНiП 2.02.01 і обчислюється з використанням розрахункових значень характеристик міцності грунтів при природній вологості або у водонасиченому стані у залежності від розташування джерела замочування ;

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.70
τ' - середнє дотичне напруження по підошві фундаменту, яке повинне задовольняти  умову
'  0,5u  .       (20)

Горизонтальне переміщення u поверхні основи при зменшенні дотичного на¬пруження  (розвантаженні) слід визначати за формулою
          (0    a)  ,    (21)  
де иa  - горизонтальне переміщення при дотичному напруженні a ;
    - пружне горизонтальне переміщення поверхні основи при дотичному
           напруженні ’, що визначається за формулою
        ,      (22)
де  , s'  -  ті самі, що в формулах (10) і (11).
15 При залежності між горизонтальним переміщенням та дотичним напружен¬ням за формулами (18) і (21) значення коефіцієнтів жорсткості при зсуві слід визнача¬ти за формулами:
дотичний (дійсний) Dk  при навантаженні
   ,   (23)
січний (середній) Dc при навантаженні
    ;        (24)

        дотичний  Dpk  при розвантаженні
                                                                    ;          (25)
        січний Dpc при розвантаженні
                                                            ,   (26)
де u ,  , u, ’, a  - такі самі, що в формулах (18) — (22);
  а  - точка на кривій навантаження, від якої почалось розвантаження;
   b - точка на прямій розвантаження, для якої визначається січний кое¬фіцієнт             жорсткості;
τb, - дотичне напруження, за якого визначається січний коефіцієнт жор¬сткості          при розвантаженні.


ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.71
Визначення модулів деформації грунтів
16 Для визначення модулів повних Е  і пружних Еel  деформацій грунту за ре¬зультатами польових випробувань грунту штампами або лабораторних компресійних випробувань зразків грунту слід одержати криву навантаження та криву розванта¬ження. При цьому розвантаження необхідно виконувати після досягнення стабілізації осідання від останнього ступеня навантаження. Розвантаження виконується тими самими ступенями, якими виконувалось навантаження, з досягненням необхідної стабі¬лізації деформації.
а - осідання жорсткого штампа в шурфі; б - відносна деформація зразка в компресій¬ному приладі; 1-крива навантаження ; 2 - крива розвантаження
Рисунок 5.3 - Графік залежності деформацій від тиску при випробуванні грунту статичним навантаженням
17 У випадку штампових випробувань модулі деформації Е та Еel допускається визначати за графіком залежності осідання штампу від навантаження на нього (рису¬нок 5.3 а) з використанням теорії пружності для лінійно-деформівного напівпростору за формулами
;  (27)
,  (28)
де       - коефіцієнт форми підошви штампу, який дорівнює 0,88 для квадрата і 0,89 - для кола;
           р- середній тиск по підошві штампу: в межах прямолінійного відрізка за¬лежності між     s  і  р кривої навантаження (27), з якого починаєтся развантаження згідно з залежністю між   sel  і   р (28);
             А - площа підошви штампу;
             v - коефіцієнт Пуассона грунту.
Модулі деформації, що визначені штамповими випробуваннями, враховують напруження від власної ваги грунту по глибині товщі та дійсні в межах деформівної зони під штампом.
18 При компресійних випробуваннях модулі повних і пружних деформацій грунту слід визначати з урахуванням напружень від його власної ваги, що діють на відмітках, де відібрані зразки грунту.
Через значення відносних деформацій для кривої навантаження (рисунок 5.3, б), що
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.72

отримані при компресійному випробуванні зразків, слід перейти до графіка залежності "тиск –
коефіцієнт пористості" (рисунок 5.4) згідно з формулою

ei  =  ei-1 - ( l + ei-1) εi ,        (29)
де ei, ei-1 - коефіцієнти пористості при значенні відносної деформації εi на і кроці додавання тиску  pi ;
           e0  - початковий коефіцієнт пористості, визначений при закладанні зразка в прилад.
Рисунок 5.4 - Графік залежності "тиск - коефіцієнт пористості" за результатами компресійних випробувань
Після отримання значень коефіцієнта пористості на кожному кроці випробу¬вань слід за інтерполяцією отримати значення е для природного тиску грунту рz і діючого тиску рa (відповідно еz та ea )
,          .                    (30)

Повний модуль деформації Е в інтервалі тисків від рz  до рa  згідно з рисунком 5.4 (тангенс кута нахилу відрізка АВ) визначається з формули
,         (31)
де β - коeфіцієнт, який залежить від виду грунту.
Значення модуля пружних деформацій Е визначається за кривою розванта¬ження при компрессійному випробуванні зразка аналогічно визначенню Е.
19 Якщо при польових випробуваннях грунтів штампами або при компресійних випробуваннях зразків грунтів криві розвантаження не визначались, допускається приймати значення
  Еel = 6Е .              (32)

ДБН B.I.1-5-2000 Ч.ІІ С.73
ДОДАТОК 6
(обов'язковий)

ОСОБЛИВОСТІ  ПРОЕКТУВАННЯ НА ОБВОДНЕНИХ ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ

1 При проектуванні основ будинків і споруд слід враховувати особливості просі¬даючих грунтів, які знаходяться в водонасиченому стані, розташованих нижче міні¬мального довгочасного рівня підземних вод, які зазнають обводнення внаслідок се¬зонних та багаторічних коливань рівня підземних вод (у тому числі верховодки), фор¬мування нового підвищеного рівня довгочасного середнього рівня.
Характер і динаміка обводнення основ повинні встановлюватися на основі дов¬гочасних гідрогеологічних прогнозів, що виконуються на стадії вишукувань з ураху¬ванням як природних явищ, так і техногенних (антропогенних) процесів (зміна умов поверхневого стоку при вертикальному плануванні та виконанні земляних робіт, заси¬пання природних дрен, втрати із водонесучих комунікацій у період їх експлуатації, витікання виробничих вод у будинках з мокрим технологічним процесом, зниження випаровування під будинками та асфальтованими територіями, баражні ефекти, поли¬вання зелених насаджень тощо).
Підвищення рівня підземних вод, як правило, супроводжується розущільненням грунтів у результаті їх гідростатичного зважування, зниженням міцності, зміною кое¬фіцієнтів пористості та фільтрації. При цьому вологість грунтів зростає у 2-3 рази, зчеплення знижується в середньому втричі, а кут внутрішнього тертя у 2-2,5 раза.

2 При нерівномірному заляганні покрівлі водоупору, виникненні тимчасових во¬донесучих горизонтів (верховодки) у виді лінз або прошарків, а також при локальному техногенному замочуванні рівень підземних вод може підвищуватись на окремих ділянках території, що забудовується, і утворювати куполи з локальними змінами (по¬гіршеннями) будівельних властивостей грунтів та розвитком нерівномірних осідань будинків і споруд.
У випадках, які перераховані у пунктах 1 та 2, до обводнених слід відносити просідаючі грунти, що мають ступінь вологості Sr  0,6.
3 Обводнені (водонасичені) просідаючі грунти із ступенем вологості Sr   0,8 слід відносити до непросідаючих і сильностисливих. Внаслідок їх недоущільненості та не¬однорідності в плані і за глибиною необхідно при проектуванні будинків і споруд вра¬ховувати ймовірність нерівномірних осідань фундаментів, величина яких може досягати значень, які перевищують нормативні.

4 Призначення розмірів підошв фундаментів потрібно проводити з розрахунку, щоб середній тиск по підошві не перевищував величини структурної міцності обвод¬неного грунту, що за чисельністю дорівнює початковому тиску просідання або розра¬хунковому опору водонасиченого просідаючого грунту.
При проектуванні будинків і споруд на основах, які складені просідаючими грун¬тами природної вологості Sr0,6, розрахунок ширин фундаментів повинен виконува¬тись за величиною початкового тиску просідання  рsl , із умови
Pcp  Psl ,         (1)  
  а розрахунок конструкцій виконуватись з урахуванням впливів від просідання грун¬тів.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.П C.74

При підйомі рівня підземних вод і підвищенні вологості грунтів основи до Sr  0,8 ширину підошов призначають із умови (2), а розрахунок конструкцій викону¬ється з урахуванням вказівок пункту 5
Рсер  R ,  (2)

де     рсер - середній тиск по підошві фундаменту;
                  R - розрахунковий опір водонасиченого просідаючого грунту під підошвою фундаменту.
Величина розрахункового опору обводненого просідаючого грунту повинна об¬числюватися за його фізико-механічними показниками, одержаними у польових або лабораторних випробуваннях при ступені вологості Sr  0,8 згідно зі СНiП 2.02.01.
5 Модуль загальної деформації водонасичених лесових грунтів повинен визнача¬тися на основі їх безпосередніх випробувань статичними навантаженнями у шурфах, дудках чи котлованах з допомогою плоских горизонтальних штампів площею 2500-5000 см2 , а також у свердловині або масиві з допомогою гвинтової лопаті-штампу площею 600 см2.                                                
Модулі деформації можуть визначатися у польових умовах з допомогою пресіометрів у свердловинах і плоских вертикальних штампів (лопатевих пресіометрів) у свердловинах чи масиві, а також статичного зондування з наступним коригуванням одержаних дослідних даних. Коригування цих даних має виконуватися шляхом їх співставлення з результатами еталонних випробувань того самого грунту, які паралельно проводяться з допомогою плоских горизонтальних штампів, а при складності прове¬дення останніх (великі глибини, високий рівень підземних вод тощо) - з результатами випробувань гвинтовою лопаттю-штампом.
Вказані випробування та їх співставлення обов'язкові при спорудженні будинків І і II груп капітальності; допускається коригування результатів випробувань грунтів пресіометрами або плоскими вертикальними штампами з допомогою емпіричних кое¬фіцієнтів. Як правило, розрахункові величини загальних модулів деформації таких грунтів не перевищують 10 МПа.
6 При проектуванні будинків і споруд на обводнених просідаючих грунтах слід брати до уваги дуже низькі швидкості протікання їх осідань внаслідок слабкої водо¬проникності грунтів, яка характеризується коефіцієнтами фільтрації 10-5 – 10-7 см/с. Процес консолідації грунтів і стабілізації осідань об'єктів може продовжуватися про¬тягом тривалого часу, який іноді досягає 2-5 років і більше.
Розрахунок тривалості консолідації основи повинен виконуватись з урахуванням швидкості докладання навантаження та анізотропії фільтраційних властивостей грун¬тів. При цьому допускається використовувати методи теорії лінійної консолідації грунтів.
У проектах слід зауважувати необхідність рівномірного за площею завантаження основи в процесі виконання будівельно-монтажних робіт.
7 Спирання фундаментів безпосередньо на водонасичені просідаючі грунти не допускається. Під підошвою фундаментів слід влаштовувати розподільчі піщані, гра¬війно-піщані або щебеневі подушки завтовшки не менше 0,5 м. Подушки влаштовую¬ться також для заміни або прорізки сильностисливих шарів грунту, зменшення тиску на шари грунтів, які знаходяться нижче, і підвищення за необхідності відмітки підош¬ви фундаменту. В таких випадках товщина подушок визначається розрахунком. Такі подушки виконують роль дренажу і сприяють прискоренню процесу ущільнення (кон¬солідації) грунтів, які знаходяться нижче.
Застосування з цією метою дрібних і пилуватих пісків не допускається.

ДБН В 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.75

8 При проектуванні фундаментів на обводнених просідаючих грунтах потрібно виконувати їх розрахунок за другим граничним станом (за деформаціями), а також проводити перевірку основи за першим граничним станом (за несучою спроможністю) з метою недопущення зсуву фундаменту по підошві і його перекидання. Визначення величини граничного опору основи повинно виконуватися за розрахунковими показ¬никами обводненого просідаючого грунту при Sr  0,85 і коефіцієнті консолідації  Сv 107 см2/рік.
9 Якщо розрахункова величина осідання основи, що складена водонасиченим просідаючим грунтом, перевищує граничну для об'єкта, який проектується, або несуча спроможність основи не задовольняє вимоги пункту 8, то в проекті слід передбачати:
- заходи, що зменшують можливі деформації основи і підвищують його несучу спроможність за рахунок збільшення замінюваної частини слабких грунтів основи по¬душки (пункт 7) з піску, щебеню чи гравійно-піщаної суміші, передбудівельну уста¬новку вертикальних та горизонтальних дрен для прискорення консолідації тощо;
- архітектурно-планувальні рішення, що забезпечують необхідний запас висоти для нормального функціонування входів, ганків, прибудов та ін. у будинку чи споруді;
- конструктивні заходи, спрямовані на пристосування конструкцій будинку (спо¬руди) до сприйняття очікуваних деформацій основи та на забезпечення його нормаль¬ної експлуатації;
- заходи для нормального функціонування вводів та випусків інженерних кому¬нікацій.

10 У складі конструктивних заходів, які знижують нерівномірні осідання основи, необхідно передбачати:
- розрізання споруд деформаційними швами з довжиною відсіків, яка встановлю¬ється за розрахунком, а також в місцях з різкою неоднорідністю за стисливістю грун¬тової основи, між частинами будинків різної висоти або різної конструктивної схеми, в місцях переломів і поворотів поздовжніх осей споруди у плані і в інших місцях зна¬чної зміни напружено-деформівного стану основи;
- влаштування у стінах безкаркасних будинків суцільних залізобетонних поясів, армованих рядів цегляної кладки або установку арматури в горизонтальних швах між панелями стін;
- зміну глибини закладання і розмірів підошов фундаментів;
- влаштування фундаментів у виді суцільних залізобетонних плит, монолітних або збірно-монолітних перехресних стрічок і т.п.
Примітка. Рекомендується уникати значної нерівномірності навантажування окре¬мими фундаментами грунтової основи.
11 Якщо заходи, перелічені у пунктах 9 і 10, не забезпечують необхідної експлу¬атаційної надійності будинку чи споруди, слід передбачати прорізку обводнених грун¬тів фундаментами глибокого закладання, у тому числі пальовими або підземними поверхами із відповідними інженерними заходами при виконанні робіт за умов високого рівня підземних вод із гідроізоляцією заглиблених приміщень будинку.
12 Гідроізоляцію підлог підвалу або поверхів, розташованих нижче максималь¬ного розрахункового рівня підземних вод, слід проектувати за розрахунком, виходячи з очікуваного максимального положення рівня підземних вод і величини утворювано¬го ними підпору.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.76

13 При влаштуванні фундаментів у обводнених просідаючих грунтах слід вра¬ховувати, що при влаштуванні котлованів нижче рівня підземних вод обводнений грунт має властивості пливуна, через що слід передбачити огорожу котлованів. У цих випадках може застосовуватись як відкритий водовідлив, так і глибинне водопониження.
14 При можливому або запланованому зниженні рівня грунтових вод необхідно враховувати можливість додаткових осідань основ об'єктів, що розташовані поблизу, викликаних збільшенням тиску у грунті внаслідок зняття виважувальної дії води та суфозією частинок грунту, що зможе призвести до деформацій існуючих будинків, споруд, доріг та інженерних мереж, які знаходяться в зоні водозниження.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.77

ДОДАТОК 7
                                                     (рекомендований)

ОСОБЛИВОСТІ  ПРОЕКТУВАННЯ ПРОСІДАЮЧИХ ОСНОВ ПІД ІСНУЮЧИМИ
БУДИНКАМИ І СПОРУДАМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ
РЕКОНСТРУКЦІЇ АБО ПІДСИЛЕННЮ
1 Особливістю просідаючих основ будинків і споруд, що реконструюються, є те, що до початку робіт з реконструкції або підсилення споруджених на них об'єктів грунти цих основ знаходяться у сталому напруженому стані, який викликаний спі¬льною дією їх власної ваги та зовнішнього навантаження, що передаються системою фундаментів. По всій глибині товщі просідання Нst основи під будинком або спору¬дою має місце умова

z =zg+ zp ,  (1)

де  z - сумарні усталені в основі фактичні напруження стиску від спільної дії ваги  грунтів та зовнішнього навантаження;
zg - напруження стиску від власної ваги грунтів ;
zp - напруження стиску від зовнішнього навантаження, яке передається на основу   будинком або спорудою.
2 Залежно від архітектурно-планувальної та конструктивної схеми будинків і споруд, які підлягають реконструкції або підсиленню, розрахункові схеми їх гунто¬вих основ можуть поділятись на два типи :
А - який характеризується передачею навантажень на основу з допомогою стрічкових, стовпчастих, змішаних та інших фундаментних конструкцій і систем, що працюють незалежно, але в окремих випадках (при близько розташованих сусідніх фундаментах) мають на основу взаємний довантажувальний вплив;
Б - те саме з допомогою суцільної фундаментної плити, а також перехресної фундаментної системи чи системи стрічкових і стовпчастих фундаментів, які чинять на основу взаємний довантажувальний вплив і працюють як єдина фундаментна конструкція.
3 Установлення фактичного (до початку реконструкції) типу роботи грунтової основи під існуючим будинком або спорудою включає етапи :
а) виявлення на основі наявної технічної документації або з допомогою обмі¬рних робіт конструктивної схеми будинку або споруди, у тому числі конструкцій і розмірів їх фундаментів (стрічкових, плитних, стовпчастих, змішаних, пальових та ін.);
б) обчислення з допомогою розрахунку навантажень, які діють на фундамент будинку чи споруди;
в) визначення розподільних напружень по глибині грунтової товщі від систе¬ми фундаментів під спорудою;
г) проведення інженерно-геологічних вишукувань та встановлення характеру грунтових нашарувань, положення рівня ґрунтових вод із прогнозом його можливої зміни;
д) визначення характеристик просадочності ґрунтових шарів шляхом відбору монолітів із шурфів і зразків із свердловин для випробувань під дією на них тисків, які відповідають діючим тискам на глибині відбору.          

ДБН В. 1.1-2-2000 Ч.ІІ C.78
4 Розрахункова схема основи типу А (рисунок 7.1, а) відповідає грунтовим умовам , у яких відсутня можливість просідання від власної ваги грунту. При замо¬чуванні грунтів у зоні просідання від зовнішнього навантаження hsl , p при z  psl можливі нерівномірні осідання і просідання фундаментів у межах ділянок замочування у плані споруди і деформації її наземних конструкцій (тут рsl - почат¬ковий тиск просідання).


а - просідання від зовнішнього навантаження і власної ваги грунту;
                        б – робота основи при підведенні паль підсилення
Нsl - товщина шару просідаючих грунтів; d - глибина закладання фундаменту; hsl ,p  - зона просідання від зовнішнього навантаження; 1 - вертикальні напруження від власної ваги грунту zg ; 2 - сумарні вертикальні напруження від зовнішнього навантаження та власної ваги грунту z = zg +zp ; 3 - зміна з глибиною початкового тиску просі¬дання рsl ; 4 - межі куполу обводнення товщі; 5 - палі підсилення; 6 - сили наванта¬жувального тертя осідаючого грунту по боковій поверхні паль підсилення
Рисунок 7.1 - Схеми до розрахунку основи типу А

5 Розрахункова схема основи типу А (рисунок 7.2, а) відповідає грунтовим умовам, у яких можливе просідання від власної ваги грунту. Зони просідання від зовнішнього навантаження hsl ,p та від власної ваги грунту hsl ,g утворюються у то¬вщі основи окремо і не зливаються. При замочуванні грунтів зверху просідання ви¬никає у межах шару hsl ,p (пункт 4), а при обводненні грунтів у зоні просідання від власної ваги грунту hsl ,g при замочуванні зверху або при підвищенні рівня підзем¬них вод виникають нерівномірні осідання земної поверхні під спорудою із супут¬німи нерівномірними осіданнями фундаментів і деформаціями наземних конструк¬цій.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.79



а - просідання від зовнішнього навантаження і власної ваги грунту;
б - робота основи при підведенні паль підсилення

Нsl - товщина шару просідаючих грунтів; d - глибина закладання фундаменту; hsl ,p - зона просідання від зовнішнього навантаження; hsl ,g - зона просідання від власної ваги грунту; 1 - вертикальні напруження від власної ваги грунту zg ; 2- сумарні верти¬кальні напруження від зовнішнього навантаження та власної ваги грунту z = zg + zp  ; 3 - зміна з глибиною початкового тиску просідання рsl ; 4 - межі ку¬полу обводнення товщі; 5 - палі підсилення; 6 - сили навантажувального тертя осідаю¬чого грунту по боковій поверхні паль підсилення
Рисунок 7.2 - Схеми до розрахунку основи типу А

6 Розрахункова схема основи типу Б (рисунок 7.3) може мати місце у товщах просідання під існуючими будинками або спорудами незалежно від вихідного (іс¬торичного) типу грунтових умов товщі за просадочністю до початку будівельних робіт. При цьому величини сумарних напружень стиснення σz які діють по глиби¬ні товщі Нsl , як правило, перевищують величини початкових тисків просідання грунтів у всіх шарах товщі, тобто має місце умова

z = zg + zp  psl .  (2)

При замочуванні основи зверху або при підвищенні рівня підземних вод у всіх обводнених шарах основи типу Б можуть виникати просідання грунтів під впливом установленого сумарного напруження z > рsl , які приводять до нерівномірних осідань фундаментів будинку або споруди і деформацій його наземних конструк¬цій.
                                                            
          
ДБН В.1.1-2-2000 Ч.ІІ C.80


a - просідання від зовнішнього навантаження і власної ваги грунту;
б - робота основи при підведенні паль підсилення
Нsl  - товщина шару просідаючих грунтів; d - глибина закладання фундаменту; hsl ,p - просідання від зовнішнього навантаження; hsl ,g - зона просідання від вла¬сної ваги грунту; 1 - вертикальні напруження від власної ваги грунту zg ; 2 – сумарні вертикальні напруження від зовнішнього навантаження та власної ваги грунту z = zg + zp  ; 3 - зміни з глибиною початкового тиску просідання рsl; 4 - межі ку¬полу обводнення товщі; 5 - палі підсилення;        6 - сили навантажувального тертя осіда¬ючого грунту по боковій поверхні паль підсилення
Рисунок 7.3  -  Схеми до розрахунку основи типу Б

7 Проектування і розрахунок фундаментних конструкцій підсилення фунда¬ментно-підвальної частини існуючих будинків чи споруд повинні виконуватись з урахуванням фактичного напруженого стану, що встановився в основі об'єкта до початку робіт з його реконструкції ( пункти 4, 5, 6).
При підсиленні фундаментно-підвальної частини будинків і споруд підве¬денням конструкцій підсилення (буроін'єкційних, набивних паль, паль-колон, вда¬влених опор, глибоких фундаментів, бурових опор, паль-оболонок та ін.) слід ви¬ходити з характеру включення в роботу системи "просідаюча основа - фундамент підсилення - наземна конструкція " . При цьому враховується послідовність вини¬кнення і розвитку таких чинників, як можливе замочування і просідання грунтів основи, прояв сил негативного тертя по боковій поверхні конструкції підсилення, порушення або послаблення контакту між підошвою існуючого фундаменту та ос¬новою, що під ним осідає, і включення в роботу фундаменту підсилення під наван¬таження від будинку або споруди.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.11 С.81
8 В основах, що працюють за типом А у грунтових умовах, коли відсутнє про¬сідання від власної ваги грунту (рисунок 7.1, б), на відміну від роботи паль при но¬вому будівництві, де палі включаються в роботу одночасно з навантаженням їх ва¬гою споруди, залучення до роботи паль підсилення для сприйняття ними наванта¬ження від існуючого будинку або споруди відбувається тільки тоді, коли під підо¬швою існуючих фундаментів виникає просідання основи у зоні hsl ,p при z > psl   і  порушується (або зникає) контакт між підошвою фундаменту і його основою, внас¬лідок чого навантаження від споруди передаються на палі підсилення. При цьому грунт, що осідає біля паль, створює негативні сили тертя, які напрямлені вниз по боковій поверхні паль і їх довантажують.
У випадках грунтових умов, коли має місце просідання від власної ваги грун¬ту   (рисунок 7.2, б), слід враховувати дію сил негативного тертя грунту, що осідає біля паль під впливом напружень z > рsl  у зоні просідання від власної ваги грунтів hsl ,g та грунтів, які лежать вище.
9 В основах, що працюють за типом Б, при їх локальному замочуванні просі¬дання грунтів виникає під впливом фактичних (усталених у них) сумарних стис¬кальних напружень згідно з умовою (2), які діють по всій глибині товщі просідання Нsl (рисунок 7.3, б). При цьому порушується (зникає чи послаблюється) контакт між підошвою існуючого фундаменту та основою, що осідає під ним, внаслідок чо¬го навантаження від будинку або споруди передається на підведені палі підсилення на ділянки основи існуючих фундаментів, що знаходяться поряд, конструкції бу¬динку або споруди, а просідаючий грунт навколо пальового простору спричиняє розвиток сил негативного тертя по їх боковій поверхні.
10 Розрахунок несучої здатності паль підсилення, підведених під існуючі бу¬динки або споруди, виконується з урахуванням розвитку сил негативного тертя по боковій поверхні паль підсилення ( пункти 8, 9) за формулою
  ,     (3)
де    N   -  розрахункове навантаження на палю підсилення ;
         Fd - несуча здатність палі підсилення, що визначається за результатами розрахунку    або статичних випробувань із локальним замочуванням грунтів;
  k , c   -  відповідно коефіцієнти надійності та умов роботи;
         Рn - негативна сила тертя, обчислена згідно з обгрунтуваннями, що ви¬кладені у 8, 9.
Виключення із розрахунку впливу сил негативного тертя при визначенні не¬сучої спроможності паль підсилення можливе лише за умови застосування спеціаль¬них інженерних способів будівництва, які усувають або знижують довантажувальний вплив цих сил.                            
11 При підсиленні фундаментно-підвальної частини будинку чи споруди палями-стояками, які сприймають крім навантаження від вище розміщених конструк¬цій об'єкта також сили негативного тертя, які викликані осідаючим навколо паль замоченим просідаючим грунтом, необхідно виконувати розрахунок паль за міцніс¬тю їх матеріалу, виходячи з умови          
,    (4)
де   - сумарне вертикальне навантаження на палю від наземних і фунда¬ментно-підвальних конструкцій будинку (споруди);
         Рn  - сила негативного тертя (пункт 10).
При задоволенні умови (4) під усіма палями підсилення нерівномірних осі¬дань цих паль не відбувається і деформації у наземних конструкціях об'єкта рекон¬струкції, як правило, не виникають.


ДБН В. 1.1-2-2000 Ч.ІІ C.82
12 При використанні для підсилення фундаментно-підвальної частини будин¬ку або споруди висячих паль у випадку місцевих (локальних) замочувань товщі грунтів під будинком або спорудою виникнення по боковій поверхні паль негатив¬ного тертя може призводити до додаткових осідань цих паль і відповідних дефор¬мацій наземних конструкцій об'єкта реконструкції чи підсилення. У зв'язку з цим слід розробляти інженерні заходи з підсилення існуючих конструкцій фундамент¬но-підвальної та наземної частин будинку або споруди, розраховані на сприйняття зусиль і переміщень, які можуть виникати в них при нерівномірних осіданнях паль підсилення. Одночасно з цим здійснюються комплексні водозахисні заходи для за¬хисту грунтів основи від замочування.
13 У період виконання робіт з підведення паль підсилення при випадковому (аварійному) обводненні і просіданні грунтів товщі на частині будинку або спору¬ди, де підведення паль ще не виконувалось, може виникати неприпустима (небез¬печна для міцності конструкцій об'єкта) різниця осідань існуючих фундаментів по відношенню до осідань тієї частини об'єкта, де вже зроблено підведення паль.
При значних обсягах робіт з підведення паль та тривалості їх у часі виконую¬ться тимчасові підсилення наземних конструкцій існуючого будинку або споруди з допомогою влаштування накладних бандажів, поясів, стяжок, закладання прорізів, сталевих обойм на стовпах і простінках, підведення дублюючих елементів пере¬криттів і покриттів та ін.
Після завершення робіт з підведення паль і стабілізації осідань під усім бу¬динком або спорудою тимчасові підсилення конструкцій демонтуються і виконую¬ться ремонтно-відновлювальні роботи, передбачені проектом реконструкції об'єкта.
14 За необхідності підсилення фундаментно-підвальної частини об'єктів, фун¬даменти яких, як правило, працюють незалежно один від одного, грунтові основи під ними відносяться до типу А (пункт 2). Просідаючі основи більшості унікальних об'єктів історико-культурного значення (театрів, концертних залів, соборів, церков та ін.), які мають, як правило, компактну у плані форму і фундаменти яких переда¬ють на основу великі середні тиски (р=300–600кПа і більше), працюють переваж¬но за типом Б. У цьому випадку величини додаткових вертикальних напружень у товщі основи від навантаження такого будинку або споруди характеризуються не¬значним затуханням по глибині товщі (α=0,7-0,9) і в сумі з напруженням від власної ваги грунту σzg створюють по всій глибині основи напружений стан, бли¬зький до умови σz = σzg + σzp  const.
15 Обгрунтування, викладені у пунктах 7 - 9, не поширюються на проекту¬вання підсилення з допомогою вдавлюваних паль, оскільки включення цих паль у роботу для сприйняття навантажень від будинку або споруди відбувається одноча¬сно з передачею реактивного вдавлюючого зусилля безпосередньо на упорні еле¬менти існуючого фундаменту або на попередньо підведену під нього залізобетонну плиту (ростверк). У цьому випадку ґрунтова основа звільняється від навантаження, яке передається на неї будинком або спорудою, і при замочуванні грунтів основи негативне тертя по боковій поверхні паль підсилення враховується тільки у випад¬ку роботи основи за типом А (рисунок 7.2) у зоні просідання грунтів від власної ва¬ги  hsl ,g .
Розрахунок несучої спроможності по грунту вдавлюваної палі виконується за формулою
,        (5)
де    Nbg  - зусилля вдавлювання палі в кінці занурення;
           k - коефіцієнт надійності, який дорівнює 1,2;
          гр -коефіцієнт, який враховує зміну несучої палі в часі, що дорівнює 11,2 залежно від величини показника текучості грунту основи.
16 Визначення фізико-механічних і характеристик міцності просідаючих грунтів, що знаходяться під дією постійних тривалих тисків, які перевищують встановлені державним стандартом та діючими методиками граничні навантаження при випробуваннях їх зразків, виконуються за спеціальними методиками.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.83
З М І С Т
1       ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ................................................................................................1
2       ВИХІДНІ І РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ      БУДІВНИЦТВА....................................................................................................................3
3       ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ 3 ПРОСІДАЮЧИМИ ГРУНТАМИ..........................................................................................................................11
4       ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД......................13
Загальні вказівки.............................................................................................................13
Вимоги до вибору проектних вирішень ......................................................................14
Основні вимоги до розрахунку......................................................................................16
5        КАРКАСНІ БУДИНКИ......................................................................................................19
6        БЕЗКАРКАСШ БУДИНКИ...............................................................................................22
7        ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ І ТРУБОПРОВОДИ..............................................................29
8        ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД НА ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ У  СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ ..............................................................................................31
Загальні вказівки.............................................................................................................31
Основні вимоги до розрахунків.....................................................................................32
Вимоги до вибору проектних вирішень .......................................................................33
ДОДАТОК 1 Терміни, визначення і основні позначення.............................................36
Нормативні документи, на які є посилання в тексті............................38
ДОДАТОК 2 Розрахункові схеми впливів від нерівномірних деформацій      основи..............................................................................................................39
ДОДАТОК 3 Заходи щодо усунення або зменшення деформацій основ,         складених просідаючими грунтами .........................................................44
Ущільнення просідаючих грунтів попереднім замочуванням, у тому  числі з використанням глибинних вибухів .................................................44
Регульоване замочування просідаючих грунтів .........................................45
Ущільнення товщі ґрунтовими палями або армування вертикальними елементами підвищеної жорсткості .............................................................46
Стовпи і стрічки із закріпленого грунту ......................................................46
Пальові фундаменти в просідаючих грунтах ..............................................46
Прорізка товщі просідання підземними поверхами ...................................47
Часткове усунення властивостей просідання грунтів у верхній зоні основи і влаштування зворотних засипок ...................................................48
Водозахисні заходи ........................................................................................49
Раціональні галузі застосування різних способів підготовки основи та влаштування фундаментів.............................................................................51
Граничні деформації будинків та споруд сумісно з основою ...................56
ДОДАТОК 4 Особливості проектування будинків і споруд за необхідності їх вирівнювання у період експлуатації..................................................................................62
ДБН B.I.1-5-2000 Ч.IІ С.84

ДОДАТОК 5 Визначення коефіцієнтів жорсткості основ, складених
просідаючими грунтами ....................................................................................................64
Осідання і просідання основи .....................................................................64
Коефіцієнти жорсткості основи при стиску ...............................................67
Коефіцієнти жорсткості основи при зсуві ..................................................69
Визначення модулів деформацій грунтів ....................................................71
ДОДАТОК 6 Особливості проектування на обводнених просідаючих  грунтах............................................................................................................73
ДОДАТОК 7 Особливості проектування просідаючих основ під існуючими будинками і спорудами, які підлягають реконструкції або підсиленню.....................................................................................................77




c) 2005-2009 "Инфобуд. С-Портал" - строительный портал. Все права защищены.
Вниманию пользователей! Вся информация, расположенная в разделе "Нормативные документы", взята из открытых web-источников и предназначена исключительно для частного использования в ознакомительных целях. Данная информация не предназначена для коммерческого использования. Ни владелец сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие физические или юридические лица не могут нести никакой ответственности за любое использование материалов данного сайта. При заходе на сайт пользователь подтверждает свое полное согласие со всеми условиями использования информации данного сайта.
По требованию правообладателя любая информация будет снята с публикации.
Наиболее полную базу нормативных документов по строительству ИСС "Зодчий" Вы можете приобрести у ООО "Информационно-маркетинговый центр"



 На правах реклами





Партнеры:


По всем вопросам: admin@info-build.com.ua
верх
Яндекс цитирования
OK